Хто такий Ofcom. Повноваження в сфері дотримання етичних стандартів

Ofcom (Office of Comunnication)- регулятор в сфері комунікаційних сервісів у Великій Британії, сфера повноважень якого розповсюджується на послуги інтернету, телефонії, мобільного зв’язку, поштового зв’язку, а також телебачення та радіомовлення. 

Окрім ліцензування та регуляторних функцій Ofcom також  здійснює нагляд за дотримання прав та захист аудиторії від недобросовісності з боку суб’єктів комунікаційних сервісів, зокрема в сфері телебачення і радіомовлення. З цією метою Ofcom розробив кодифікований Кодекс Мовника, в якому визначені ключові стандарти етичного мовлення та правила висвітлення чутливого чи шкідливого контенту. 

Ofcom приймає звернення аудиторії на якість та відповідність наданням послуг, а також скарги на зміст розповсюджуваного контенту на телебаченні та радіо та перевіряє їх на відповідність Кодексу Мовника. За результатами звернень та скарг Ofcom проводить розслідування щодо теле- та радіокомпаній на дотримання правил та стандартів етики, а також здійснює заходи щодо усунення порушень.

Для забезпечення правил та етичних стандартів теле- та радіокомпаній Ofcom також проводить дослідження медійного ринку, де визначає ставлення та очікування аудиторії (споживача медійних послуг), кодифікує рекомендації з найбільш гострих соціальних тем, що потребують обережного чи коректного висвітлення в рамках публічного дискурсу.

Дослідження Ofcom щодо тем, пов’язаних з національними меншинами чи іншими етнічними міноритарними групами

В квітні 2020 р. Ofcom опублікував дослідження на тему “Очікування аудиторії в цифровому світі”. Це дослідження показало, що аудиторія з числа національної чи етнічної меншості має різні очікування до контенту і контексту на цю тематику. Переважна більшість з них стверджувала, що контент не лише не відповідає Кодексу Мовника, а й не підпадає під його регулювання взагалі. 

Це дослідження також виявило обмежену поінформованість щодо чинних норм Кодексу мовників щодо регулювання контенту теле- та радіомовників, а саме в контексті тематики національних меншин. Також моніторинг діяльності мовників показав приріст порушень в етичному висвітленні контенту. 

Відтак, з метою проаналізувати досвід, ставлення та очікування аудиторії, яка користується послугами телебачення та радіомовлення Ofcom доручив компанії Ethnic Dimension провести дослідження на тему етичного висвітлення контенту, цільової та побічної аудиторією якого є міноритарні етнічні та національні групи (меншини).  В дослідженні вивчалось ставлення до стандартів висвітлення контенту на тематику меншин, їх відповідності до загальноприйнятих етичних стандартів, включаючи правила Ofcom про дискримінацію, мову ворожнечу, жорстоке поводження та іншу шкоду, що може бути завдана через некоректну чи не відповідну форму подачі контенту. 

В рамках дослідження проводилось інтерв’ювання з представниками національних спільнот з Індії, Бангладешу, Пакистану, представників афроамериканського походження та арабомовного населення на території Великої Британії. Польові дослідження проводились з 23 листопада 2020 р. по 25 лютого 2021 р. Фінальний результат був презентований громадськості 3 листопада 2021 р.

Висвітлення тематики щодо ставлення представників національних меншин чи інших етнічних міноритарних груп залишається актуальною та чутливою для України. Менше з тим, наразі відсутні уніфіковані та загальноприйняті рекомендації від регуляторних чи саморегуляторних організацій медійної спільноти на тему коректного та етичного висвітлення цієї тематики, як і аналіз ставлення аудиторії загалом

Українська Медіа Ліга пропонує ознайомитись з ключовими підходами та стандартами за результатами Дослідження Ofcom щодо етичного висвітлення тематик, пов’язаних з національними меншинами чи іншими етнічними міноритарними групами.

Ключові висновки Звіту Ofcom щодо етичного висвітлення тематик, пов’язаних з національними меншинами чи іншими етнічними міноритарними групами

Дослідження спрямовувалось на визначення наявних тенденцій у ставленні та очікуваннях представників національних меншин до контенту, що прямо чи опосередковано охоплює цю тематику. Зокрема:

• ставлення до неоднозначного чи некоректного контенту, що містить/може містити потенційну образу чи шкоду;
• загальноприйняті етичні стандарти та стандарти Кодексу Мовника – їх відповідність реаліям, очікування від їх реалізації та дотримання;
• моделі споживання контенту за змістом. 

За результатами моніторингу Ofcom, акцентував увагу дослідження на двох ключових розділах Кодексу мовлення:

• про шкоду та правопорушення (Розділ  2 Кодексу);
• ненависть та зловживання (Розділ 3 Кодексу). 

Менше з тим, учасники дослідження також виділили ще дві проблеми, які були долучені в предмет дослідження:

•  неупередженість висвітлення тематики;
•  захист дітей.

В своїх висновках Ofcom наголошує, що очікування дотримання стандартів від телерадіомовників, що мовлять на широку аудиторію, значно відрізняється та є нижчими від тих, що мовлять на громади чи на національні меншини чи етнічні групи. Спостерігається тенденція менш критично ставитись до мовників, що мовлять на меншини, хоча існують вагомі побоювання щодо сфер потенційних зловживань, розширення форм та джерел можливої шкоди. 

При цьому, щодо потенційних форм та сфер зловживань радіоконтент згадувався значно рідше, ніж телевізійний. 

Представники національних меншин, залучені до дослідження Ofcom, як споживачі медіаконтенту на початкових етапах акцентували увагу на низці питань. Ми визначили основні групи, що прямо впливають на контентекст у висвітленні тематики національних меншин:

• об’єктивне висвітлення тематики міноритарних національних чи етнічних груп, повинно базуватись на культурному підгрунті, а не на порівнянні з основною національної групою населення країни;
• подана інформація повинна орієнтуватись на різновікову аудиторію, оскільки стереотипізація та сприйняття у різних поколінь залежить від їх досвіду та умов виховання;
• значне занепокоєння було висловлено щодо програм, де висвітлюється насильство з супроводом відео, яке формує певне враження про національну групу виключно через графічний ряд певних кадрів, які вирвані з контексту або ж звукового/текстового супроводу формує кардинально інакший контекст;
• зображення насильства, сімейного насильства, сексуальні домагання та ін., де основним суб’єктом вчинення є представник національної меншини – в низці випадків прямо чи опосередковано акцентується увага на тому, що таке насильство спричинене саме представником меншини, оскільки в суспільній свідомості закріплені певні патерни, що пов’язують національну меншину і насильство.

Cases за результатами Звіту Ofcom (UK). Приклади порушень стандартів етики, на які акцентують увагу представники міноритарних груп

1. Насильство та формат його показу

 1.1. в новинах:

Учасники дослідження вважали, що новинні програми чи підсумки дня/тижня містять явні відео-, фото- чи інші графічні матеріали з відображенням насильства. Ця інформація та вставки можуть повторюватись протягом дня в новинних блоках без додаткових попереджень чи позначок, або ж маркуватись, на їх думку, недостатньо явно чи зрозуміло, щоб ідентифікувати змісту матеріалу.  

Показ такого матеріалу може здійснювати негативний вплив зокрема на дітей, які можуть випадково натрапити на дітей. 

1.2. в серіалах, ток-шок, розважальник програмах (першочергово, домашнє насильство):

Показ насильства в цих типах контент визначено як потенційно неприємний для всіх груп, що приймали участь у дослідженні, оскільки найчастіше саме в них використовуються паралелі з національними чи етнічними групами.

1.3. Окреме занепокоєння:

Показ насильства щодо дітей та жінок, особливо в етнічно чи національно змішаних сім’ях, може нанести найбільше шкоди як сприйняттю спільноти в цілому, так і суспільній реакції на конкретних індивідів. 

2. Контент сексуального змісту

Деякі учасники висловили занепокоєння щодо контенту, який певною мірою занадто сексуалізований. Припускається, що мовники, зокрема громад чи міноритарних груп, повинні адаптувати його під потенційну дитячу аудиторію.

3. Агресивна поведінка чи поведінка, в т.ч., що містить знущання 

Деякі ток-шоу чи програми, що висвітлюють поточні події, включають агресивну поведінку чи поведінку, яка може визнаватись знущанням чи інших неприйнятним поводженням. Особливо кричущим є показ матеріалів, що демонструє таке ставлення щодо представника певної національної чи етнічної групи.

Учасники визнали цей контент образливим, нетолерантним, а загалом – неприйнятним та упередженим. Звернули увагу на те, що це може викликати не лише неприйняття, а й відкриту конфронтацію в суспільстві.  Таким чином, мовник повинен враховувати суспільні наслідки та відповідальність за їх спричинення, мінімізувати негативний вплив та потенційну шкоду. 

Окрему увагу, в звіті та досліджені приділено мінімізації можливих наслідків негативного чи шкідливого контенту. Ми вважаємо доцільним використовувати наступну дефініцію – політика пом’якшення наслідків стереотипного сприйняття національних чи етнічних груп від мовників, що прямо опікуються висвітленням тематики.

Учасники дослідження вважають доцільним та необхідним, щоб мовники, що ведуть мовлення в громадах чи націлені на національні чи етнічні групи, вживали заходів щодо їх захисту та мінімізували негативне враження, що вкорінилось в суспільстві. Мовник повинен не лише створювати коректний та етичний матеріал, а й спрямовувати контент на пом’якшення наслідків негативного суспільного сприйняття, щоб не допустити потенційну шкоду та образи, зменшити суспільний опір чи деформоване сприйняття.

У публікації використано матеріали Ofcom. Звіт Ofcom – [Режим доступу]: https://www.ofcom.org.uk/__data/assets/pdf_file/0030/227568/Minority-Ethnic-Audience-Research.pdf 

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «Українську Медіа Лігу»