28 січня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про реалізацію експериментального проєкту зі створення електронної системи «Державний реєстр нерухомих пам’яток України». Ініціатором документа виступило Міністерство культури України.

За словами Віце-прем’єр-міністра з гуманітарної політики – Міністра культури України Тетяни Бережної, запуск Реєстру означає перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту культурної спадщини держави.

«Ми створюємо єдину, прозору та захищену базу даних, яка дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними та захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини та відновлення країни», — наголосила Тетяна Бережна.

Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності. У цей період планується відпрацювання технічних рішень, процедур внесення та верифікації даних, а також механізмів взаємодії між усіма учасниками системи.

Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, що об’єднає інформацію про:

• об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення;
• щойно виявлені об’єкти культурної спадщини;
• об’єкти всесвітньої спадщини та їх буферні зони;
• історичні ареали населених місць;
• історико-культурні заповідники та заповідні території;
• зони охорони пам’яток.

Запровадження Реєстру передбачає перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», картографічну візуалізацію пам’яток і зон охорони, можливість пошуку об’єктів за координатами, а також електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.

Координатором експериментального проєкту визначено Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Український державний інститут культурної спадщини.

Реєстр передбачає не лише облік об’єктів нерухомої культурної спадщини, а й зберігання оцифрованих матеріалів, що визначають обмеження у використанні земель. Система взаємодіятиме з Містобудівним кадастром, Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та Державним земельним кадастром, а також забезпечуватиме картографічну візуалізацію пам’яток.

Проєкт є продовженням роботи, розпочатої у 2021 році, коли Мінкульт спільно з обласними адміністраціями здійснював наповнення електронної бази даних у форматі «декларування». Наприкінці 2023 року було презентовано концепт електронної системи Реєстру, а у 2024 році — за підтримки міжнародної технічної допомоги TAPAS — розроблено програмне забезпечення та запущено тестовий режим роботи системи. Паралельно проводилися онлайн-навчання для фахівців і розпочалося наповнення та перевірка даних.

Примітка

Запуск електронного Державного реєстру нерухомих пам’яток України є складовою ширшої державної політики цифровізації культурної та історичної спадщини. Раніше Державна архівна служба України затвердила Програму оцифрування архівних інформаційних ресурсів на 2026–2030 роки, яка передбачає створення понад 150 млн цифрових копій архівних документів і розширення онлайн-доступу до них.

У 2022–2025 роках архівними установами вже було створено понад 105,5 млн цифрових копій документів, що дозволило Україні увійти до числа світових лідерів за темпами цифровізації архівів. Оцифрування архівної та нерухомої культурної спадщини розглядається державою як критично важливий інструмент збереження національної пам’яті, особливо в умовах війни, захисту культурних цінностей та інтеграції української спадщини у європейський і світовий інформаційний простір.

 

У публікації використовувались офіційні матеріали Державної архівної служби України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.