Європейська аудіовізуальна обсерваторія опублікувала 10-те видання «Ключових тенденцій» європейського аудіовізуального ринку. В рамках ґрунтовного дослідження аналізуються стан європейського ринку відповідно до крайніх даних та показників, а також виводиться порівняння з попередніми аналітиками.

Українська Медіа Ліга пропонує ознайомитись з ключовими тенденціями та показниками ринку зі звіту Європейської аудіовізуальної обсерваторії (за вибором редакції):

Ринок аудіовізуальних послуг в ЄС (загальний огляд):

Обсяги і специфіка сектору

• • аудіовізуальний сектор охоплює 12 703 послуги в країнах ЄС27 та інших європейських країнах, включаючи локальних гравців та глобальних техно-медійних гігантів;
  • Європейський телеринок поділений на публічний і приватний сектори; зростає на тематичних кабельних, IPTV та супутникових каналах;
  • майже всі VOD-сервіси та відеообмінні платформи є приватними (97%);
  • американські медіа-групи домінують на європейському ринку: дев’ять з десяти найбільш поширених ТВ- та VOD-груп є американськими (наприклад, Warner Bros. Discovery, Disney, Netflix і Amazon);
  • приблизно кожен четвертий телеканал і 8% VOD-сервісів у Європі належать американським компаніям; ТВ-портфелі американських компаній складають 71% каналів у топ-10 телегруп;
  • 42% телеканалів Європи є регіональними або локальними; Італія має 71% локальних каналів, що становить 18% від усіх локальних каналів Європи;
  • Ірландія є найбільшим хабом для стрімінгових платформ в Європі, зокрема представлені: Huawei, Apple, Alphabet, Microsoft. Netflix має європейську штаб-квартиру в Нідерландах.

Публічні мовники Європи+:

• • дослідження фінансів публічних мовників (PSM) в Європі показує значні економічні контрасти між країнами – великий розрив існує як у загальних доходах, так і в доходах на душу населення;
  • до прикладу: доходи PSM у Німеччині досягають майже € 11 млрд, у Великій Британії — понад € 7 млрд, а у Франції — більше € 4 млрд; Водночас, в країнах як Польща (€1 млрд, а в Албанії, Боснії та Герцеговині, Україні, Молдові та інших країнах доходи на душу населення часто менші за 10 євро);
  • різноманітність також проявляється у частці державного фінансування, яке може коливатися від менш ніж 50% до понад 95% від загальних доходів PSM; проте є доволі стабільним порівняно з іншими типами доходів;
  • зростаючий сегмент ринку VOD став доступним для комерційних мовників і глобальних стрімінгових платформ, відповідно – частка публічних мовників на європейському аудіовізуальному ринку поступово зменшується, як і фінансовий дотаційний ресурс; (проте в окремих країнах, таких як Вірменія, Грузія, Литва та Польща, спостерігається значне зростання доходів публічних мовників за останні 10 р.);
  • публічні мовники продовжують залишатися основними виробниками європейського оригінального контенту – близько третини доходів сектору та замовляють близько половини всіх серіалів, вироблених в Європі; а також виробляють близько 75% художніх серіалів, що значно випереджає комерційних мовників і стрімінгові платформи;
  • частішає активна співпрацюють з незалежними виробниками для створення серіалів для сторонніх мовників і стрімінгових платформ.

Динаміка розвитку, дохідність:

• • у 2023 р. ринок зріс на 4,3%, але через інфляцію (6,4%) має повільніший ріст порівняно з економікою ЄС в цілому (частка сектору в ВВП ЄС з 0,67% у 2014 р. зменшилася до 0,59% у 2023 р.,);
  • Pay-TV стагнує, у 2023 р. ріст доходів від платного ТБ в ЄС уповільнився (+1,1% до € 27,3 млрд) і знизився на 0,5% на європейському рівні до € 36,5 млрд;
  • у 20 з 41 аналізованих європейських ринків доходи від Pay-TV знизились – найбільші падіння зафіксовані в Великобританії (-40%), Норвегії (-14%) і Нідерландах (-11%);
  • традиційні лінійні Pay-TV послуги втрачають свою актуальність, зокрема через конкуренцію з боку таких гравців, як Amazon, DAZN та Apple, які отримують права на великі спортивні ліги;
  • попри зниження інфляції, попит на Pay-TV залишається обмеженим через економічний тиск, що зберігався протягом 2022 р.: кількість підписників зросла на 1,2% в Європі до €192 млн, на 1,6% в ЄС до € 146 млн, але темпи зростання зменшились (середній дохід на користувача (ARPU) знизився на 2% у Європі та на 1% в ЄС, хоча темпи зниження були меншими порівняно з попереднім роком);
  • IPTV став найчастішим типом телеприйому, перевищивши кабельне ТБ, і займає 30% ринку Pay-TV на кінець 2023 р.;
  • IPTV та OTT разом склали 50% усіх підписок на Pay-TV, а доходи від IPTV зросли на 5,7% до €12,4 млрд, а OTT — на 13,8% до € 3,1 млрд.;
  • ринок платних послуг за запитом зростає на 11% у 2023 р; доходи від SVOD, які становлять понад 92% від усіх доходів, склали € 21,2 млрд;
  • темп зростання SVOD значно сповільнився, досягнувши найменшого річного приросту за останнє десятиліття; проте ріст є через підписки (у 2023 р. 50% доходів аудіовізуального сектора склали підписки, порівняно з 44% у 2014 р.), а також багато компаній запроваджують рекламу у своїх стрімінгових сервісах, щоб покращити ARPU, зокрема Netflix, The Walt Disney Company, Warner Bros. Discovery та Amazon;
  • ринок TVOD вже відновився після пандемії та зріс на 3% до € 740 млн, а оренда за запитом зросла на 5% до € 1 млрд, що позитивно вплинуло на загальні доходи.

Реклама в медіа:

• • загальні витрати на рекламу в медіа в Європі зросли на 2,7%, досягнувши €149,6 млрд.;
  • основним фактором зростання стала інтернет-реклама, яка збільшилась на 6,2%, досягнувши € 92,2 млрд; однак через економічний тиск темпи зростання в цифровій рекламі стали найнижчими за останні 10 р.;
  • в цілому за останнє десятиліття витрати на інтернет-рекламу зросли на 206%, з € 30,1 млрд у 2014 р. до € 92,2 млрд в 2023 р., до прикладу – витрати на телерекламу збільшились лише на 1% за той же період;
  • за 2023 р. витрати на телерекламу знизились на 3% до € 30,7 млрд, майже повернувшись до рівня 2014 р. (€ 30,4 млрд);
  • в 37 країнах Європи 21 країна зафіксувала зростання телереклами, але 16 країн зниження, зокрема: Швеція (-22%), Норвегія (-18%) і Великобританія (-10%), відчули скорочення;
  • телеканали, як комерційні, так і державні, стикаються з конкуренцією від цифрових платформ, зокрема потокових сервісів, таких як Pluto TV, FAST-канали та YouTube, а також від соціальних медіа, таких як Meta і TikTok;
  • витрати на рекламу в кіно та на вулиці зросли завдяки відновленню відвідуваності після пандемії: в кіно збільшилась на 11% до € 679 млн (в 2019 р. становило € 855 млн); на вулиці зросли на 5% до € 7,3 млрд (майже досягнувши рівня 2019 р. в €7,5 євро);
  • витрати на рекламу в газетах знизились на 7% до € 8,7 млрд, а в журналах — на 6% до €4,6 млрд.

Фізичні носії (TVOD, DVD та Blu-ray):

• • з 2014 по 2023 р. ринок домашнього відео DVD в Європі втратив майже дві третини своїх доходів, знизившись до €2,8 млрд. (втратили 80% своєї ринкової вартості за останнє десятиліття); а Цифровий ринок зростав повільно (+3% на рік) і лише частково компенсував падіння попиту на фізичні носії;
  • доходи від Blu-ray та DVD в 2023 р. залишилися на рівні 2022 р. (1 млрд євро), але падіння відбулося швидше, ніж раніше;
  • Німеччина (28%), Франція (19%) та Великобританія (18%) склали більшість ринку фізичних відео в Європі;
  • ринок TVOD зріс на 4%, досягнувши 1,8 млрд євро. Цифрове домашнє відео склало 64% від загального ринку домашнього відео (оренда TVOD зросла на 3%, займаючи більшу частку ринку в більшості європейських країн).

Творчі кадри

Творчі професії:

• • понад 31 000 творців працювали над фільмами та телесеріалами з 2015 по 2022 рр., серед них: 32% були і письменниками, і режисерами, а 11% працювали в обох сферах;
  • спостерігається спеціалізація, зокрема через перехід творчих кадрів від кіно до серіалів через кризу COVID-19, більшу кількість епізодів, а також обмеження зйомок повних метрів (в середньому у період з 2015 р. по 2022 р. один режисер зняв 1,4 фільми).

Налагодження гендерного паритету на участь жінок на ключових позиціях у виробництві фільмів і телевізійних/SVOD творів дуже повільне:

• • частка жінок у виробництві фільмів становить 24% (порівняно з 19% у 2015 р.), а в телесеріалах — 28% (порівняно з 20% відповідно);
  • за прогнозами, паритет буде досягнено в 2038 р. для фільмів та в 2030 р. для телесеріалів;
  • найнижчі показники у операторів (лише 14% жінки) і композиторів (12% жінки); частка жінок-режисерів подібна для обох типів контенту, але значно більше жінок працює сценаристами в телевізійних/SVOD серіалах;
  • режисери (чоловіки) фільмів часто стають і режисерами серіалів, але не сценаристами серіалів, що відкриває більше можливостей для жінок у сценаристиці.

Інфлюенсери та ШІ

• • в ЄС термін «інфлюенсер» не визначений юридично, але інфлюенсери можуть підпадати під регулювання як постачальники аудіовізуальних медіа послуг за Директивою AVMSD;
  • більшість країн не мають спеціального регулювання чи згадки про них, лише Франція та Іспанія окремо включила в медійне законодавство; або розглядаються через призму підприємців та підпадають під законодавство щодо захисту прав споживачів (Данія);
  • для ідентифікації інфлюенсера зазвичай використовуються критерії: кількість підписників і рівень взаємодії, які можуть варіюватися в залежності від країни;
  • ШІ має стати частиною навчання в програмах з медіаграмотності, зокрема для виявлення створених ним: діпфейків, автоматизованої перевірки фактів і алгоритмічної упередженості; що підкреслено і у Акті про ШІ, що набрав чинності в серпні 2024 р.;
  • вже існують ініціативи, спрямовані на розвиток грамотності в ШІ, такі як “In the Shoes of an Algorithm” в Бельгії та Південній Кореї та “Disrupt your feed” у Великій Британії, що допомагають краще розуміти алгоритми та їх вплив на інформацію.

• • • • Європейське кіновиробництво

(37 територій; щодо національних художніх фільмів, включаючи 100% національні виробництва та більшість спільних виробництв)

• • виробництво поступово відновило допандемічний рівень і продовжує зростати: у 2023 р. було вироблено близько 2 358 фільмів (на 15, ніж у 2022 р.), з них художні фільми превалюють (1 460) над документальними – 898 (хоча +13 порівняно з 2022 р.);
  • Італія стала лідером з 354 фільмами, за нею йдуть Іспанія (306), Франція та Великобританія (приблизно по 236); однак Румунія, Бельгія, Словенія та Боснія і Герцеговина, показали значне падіння виробництва порівняно з допандемічними рівнями;
  • інвестиції у 2023 р. зросли на 14% порівняно з 2022 р., зокрема в: Кіпрі (+594%), Італії (+82%) та Естонії (+55%); водночас Швеція навпаки знизила на 18%;
  • середні бюджети для художніх фільмів зросли, зокрема у Франції (€ 4,8 млн); зросла і перевага фінансових (податкових) пільг як джерела фінансування зросла (на 24% у великих, 14% у середніх і 3% у малих країнах).
  • державне фінансування залишається основним джерелом для європейських фільмів, але його частка зменшується зі збільшенням розміру ринку: у великих ринках воно становить лише 18%, в середніх — 45%, а в малих країнах — 63%.

Адаптації більш поширені в копродукціях

• • 12% творів в Європі з 2015 по 2022 рр. були адаптаціями (це 1 189 адаптовані фільми та телесеріали). Щорічно в Європі виробляється понад 140 адаптацій, що становлять понад 1000 годин контенту;
  • стрімери займають провідні позиції в адаптаціях, їхня частка складає 19%, що більше, ніж у приватних (13%) та державних (11%) мовників. Більшість адаптацій є серіями з 13 і менше епізодів на сезон (58%) або телевізійними фільмами та колекціями (36%);
  • переважна більшість адаптацій заснована на книгах (77%) і з них 81% національних видань та телесеріалах (17%), які переважно міжнародні (93%). Найбільш популярними неєвропейськими оригіналами є серіали з Ізраїлю, Австралії, Нової Зеландії та Канади;
  • адаптації є значно більш поширеними в копродукціях, їх частка склала 23%, що у двічі більше від некопродукційних адаптацій;
  • Великобританія має найвищу частку адаптацій (26%), за нею йдуть Франція (18%), Швеція (17%), Іспанія (16%) та Італія (15%).

Інвестиції в європейський оригінальний контент  (у 2023 р.)

• • витрати на європейський оригінальний контент досягли рекорду — € 22 млрд; після значного зростання в 2021-2022 рр., приріст сповільнився до 8% через високу інфляцію;
  • у мовників витрати залишались стабільними, зменшившись у реальному вимірі; натомість глобальні сервіси збільшили інвестиції лише на 34% у 2023 р., складаючи 26% від загальних інвестицій;
  • Європа залишалася важливим ринком завдяки двом факторам: нове входження гравців (платформи, як Disney+, Apple TV+, Paramount+ і Max, активно інвестують у локальний контент) та зростання частки Європи в глобальних витратах (= 20% від глобальних витрат на контент у 2023 р.);
  • 2023 р. Великобританія (29%) і Німеччина (20%) забезпечили майже 50% інвестицій у європейський контент; Франція (14%), Іспанія (9%) і Італія (7%) також потрапили до топ-5;
  • якщо говорити тільки про інвестиції глобальних стрімінгових платформ, Великобританія (35%) лідирувала, а Іспанія (18%) випередила Францію, Німеччину та Італію (по 11%).

Кінотеатральні покази (за звітом «Made in Europe» – 2023)

• • кількість європейських фільмів на показу досягла рекордних 3 349, що складає 52% від загальної кількості світових фільмів%
  • проте касові збори знизились на 35% порівняно середнім показником до 2022 р. та склали лише 6,3% від світових кінопоказів (частково обумовлене падінням числа «блокбастерів» — у 2023 р. лише 41 фільм перевищив 1 млн квитків, порівняно з 72 такими фільмами до пандемії);
  • 92% усіх квитків на європейські фільми було продано в Європі, з яких 68% — на національних ринках, що підкреслює зростаючу залежність європейського кінематографа від власних ринків і зниження частки на експортних ринках, зокрема в Азії та Північній Америці;
  • Франція залишається найбільшим ринком для європейських фільмів, а також лідером з їх виробництва (20% від усіх показів і третина світових касових зборів європейських фільмів); за нею йдуть Німеччина, Туреччина та Італія.

Особливості контенту та сервісів в VOD / SVOD / TVOD / FOD (показник по країнам з ЄС27)

Присутність не/національного контенту в каталогах VOD:

• • з більш ніж 2,3 млн робіт у каталогах SVOD, TVOD та FOD в ЄС, 22% були вироблені в країнах ЄС27; ще 10% — це роботи з інших європейських країн (переважно з Великої Британії), що збільшує частку європейських робіт до 32%;
  • фільми ЄС27 складають 23% усіх фільмів у каталогах VOD, а телесеріали ЄС27 — лише 15%: частка не-національних фільмів (17%) у порівнянні з телесеріалами (9%); хоча частка національних фільмів і серіалів у каталогах VOD однакова і складає 6%;
  • каталоги FOD мають 12% національних робіт, що значно більше, ніж 6% у каталогах SVOD та 7% у TVOD – це пов’язано з тим, що національні мовники надають свій контент через сервіси «catch-up»;
  • не-національні роботи ЄС становлять 18% у каталогах SVOD, порівняно з 15% у FOD і 13% у TVOD;
  • каталоги SVOD мають більшу частку не-американських/не-європейських робіт (29%), порівняно з 12% для TVOD і 14% для FOD;
  • проте домінують все ж американські роботи та складають 56% у TVOD і 49% у FOD, але лише 40% у SVOD.

Перегляди на SVOD:

• • превалюють американські сервіси SVOD (Netflix, Prime Video, Disney+) та займають 85% часу перегляду; хоча споживання фільмів менш зосереджене, ніж телеконтенту, де оригінальні роботи мають більшу частку переглядів (60%)%
  • перегляд на SVOD майже рівномірно розподілений між фільмами та телеконтентом: однак фільми займають менше 25% переглядів для іноземних форматів фільмів, а телесеріали — 60% для оригінальних робіт, анімація та документальні фільми мають меншу частку перегляду;
  • європейські роботи складають 30% часу перегляду на SVOD, з більшою часткою для фільмів, ніж для телсеріалів; в Іспанії, Італії та Польщі споживання європейського контенту більше, тоді як у Швеції та Данії — більше орієнтуються на американські роботи;
  • поживання робіт з інших регіонів (8%) значно менше, ніж їхня частка в каталогах; окрім анімаційні телесеріали (26%), зокрема японське аніме;
  • SVOD для фільмів переважно орієнтовано на театрально випущені фільми, що відповідає структури кіноринк; телеконтент на SVOD відображає інвестиції в місцеві серіали, що дає нові можливості для менших країн.

Кіноконтент (фільм)

Кінотеатральні фільми на сервісах та ТБ:

• • перше вікно публікації після кінотеатрального релізу відкривається на TVOD менше ніж за рік, а потім фільми стають доступними на SVOD чи ТВканалах (станом на дослідження доступні 79% фільмів, випущених в ЄС);
  • кінотеатрально випущені фільми складають 63% усіх фільмів, що транслюються на лінійних ТВканалах, на VOD платформах — 40% на SVOD та 45% на TVOD; що становило 70% від загальних касових зборів (частка в ЄС все одно менша, ніж у США);
  • більше ніж 60% фільмів, які транслюються на ТВ і доступні на SVOD, мають театральний реліз, а на TVOD — 71%; для фільмів з інших регіонів театральний реліз має менше значення для VOD, але залишається важливим для ТБ;
  • 34% кінотеатральних фільмів, що транслюються на ТБ, мали понад 500 000 квитків, порівняно з 23% на TVOD і 18% на SVOD;
  • в цілому поступова тенденція до зниження часу перегляду на ТВ – частка європейських фільмів у часі перегляду знижується до 33%, а фільмів ЄС27 — до 26%.

Європейські (нетеатральні) фільми

• • займають значну частину часу перегляду на ТВ (в середньому 13% в ЄС, але з великою варіативністю між країнами); загалом європейські фільми займають 46% аудиторії, з яких 40% — це фільми ЄС (більша частина телефільми, замовлені мовниками);
  • документальні фільми ЄС займають велику частку серед європейських фільмів, в той час як анімаційні фільми представлені менше; фільми для дітей віком до 5 р. складають 32% часу перегляду, причому у Франції ця пропорція вища завдяки активній участі мовників у фінансуванні фільмів;
    – нещодавні фільми ЄС (до 5 років) мають вищу частку у трансляціях і часу перегляду порівняно з більш старими фільмами (старші за 6 років);
  • фільми ЄС показують кращі результати в кінотеатрах, ніж на ТБ або на SVOD; частка не-національних європейських фільмів серед європейських фільмів значно вища на SVOD, ніж у кіно чи на ТБ, що обумовлено домінуванням великих європейських стрімінгових сервісів.

 

Європейська аудіовізуальна обсерваторія (European Audiovisual Observatory (EAO)) – громадська організація, основною метою якою є сприяти більшій прозорості та більш чіткому розумінню способів функціонування аудіовізуальної індустрії в Європі, як з економічної, так і з правової точки зору. Обсерваторія здійснює дослідження аудіовізуальних ринків в Європі та їх фінансування, аналізує та звітує про правові проблеми, що стосуються різних секторів аудіовізуальної індустрії.

 

У публікації використовувались офіційні матеріали European Audiovisual Observatory (EAO)

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.