9 квітня 2025 р. у Женеві, в штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), відбулось засідання Постійного комітету з авторського права та суміжних прав (SCCR). В рамках засідання експерти сфери та представники ВОІВ провели долучились до форуму «За межами титрів: зміцнення прав аудіовізуальних авторів». Цей форум став однією з ключових подій, присвячених аналізу проблем, що стоять перед сценаристами, режисерами та іншими творцями аудіовізуального контенту через глобальну цифровізацію мовлення.

Захід був організований у співпраці з Міжнародною конфедерацією товариств авторів та композиторів (CISAC), Латиноамериканською федерацією товариств аудіовізуальних авторів (FESAAL) та Товариством аудіовізуальних авторів (SAA). Модератором виступила Барбара Гейз, виконавчий директор британського Товариства ліцензування та збору авторських прав.

В цілому, результати дискусії засвідчили гостру необхідність реформ у сфері авторських прав аудіовізуальних. Зокрема, нагальними є виклики щодо:

• Забезпечення справедливої винагороди авторам на основі сучасних реалій цифрової економіки;
• Розширення та зміцнення колективного управління авторськими правами;
• Адаптація міжнародних угод і національного законодавства до нових технологій, зокрема штучного інтелекту та стрімінгу;
• Проведення системних досліджень, які нададуть політикам якісну аналітичну базу для ухвалення рішень.

Так, Під час дискусії експерти та практики підкреслили системні проблеми, з якими стикаються автори в аудіовізуальній сфері. Директорка з юридичних та громадських справ CISAC Констанс Херреман Фоллен зазначила, що сценаристи й режисери залишаються ключовими фігурами у створенні контенту, але їхні права і винагорода часто не відповідають їхній ролі. «У світі, де домінують стрімінгові платформи і штучний інтелект трансформує процеси створення та розповсюдження контенту, системи захисту прав авторів залишаються застарілими та недостатніми», — підкреслила вона.

Анхелес Гонсалес-Сінде Рейг, віце-президентка CISAC, підкреслила, що штучний інтелект і стрімінг не лише ускладнили, але й загострили існуючі проблеми, посилюючи нерівність між творцями і дистриб’юторами контенту. Вона висловила підтримку ініціативі Кот-д’Івуару щодо проведення масштабного дослідження стану прав аудіовізуальних авторів, що, за її словами, допоможе політикам розробити ефективні рішення.

 

Особливо вагомими були виступи самих творців, які розповіли про реальні виклики на своїх ринках. Швейцарська сценаристка Еммануель Фурньє-Лоренц зазначила, що у її країні мінімальна оплата праці сценаристів не є обов’язковою і часто ігнорується. Вона описала складнощі ведення переговорів і відсутність реального покращення фінансового становища авторів.

Нігерійський сценарист і режисер Кеннет Г’янг підкреслив відсутність в африканських країнах законодавчих механізмів, що гарантують винагороду творцям аудіовізуальних творів. Відсутність стабільного доходу змушує багатьох талантів залишати галузь.

Аргентинський сценарист і віце-президент Argentores Серхіо Вайнман поділився досвідом із понад півстолітньою кар’єрою, наголошуючи на проблемі несправедливих контрактів, які позбавляють авторів значної частини прав на їхні твори.

 

Професор Крістоф Гейгер із Римського університету Луїса Гвідо Карлі привернув увагу до результатів дослідження Європейської Комісії, згідно з яким 51% аудіовізуальних авторів вважають, що отримують справедливу винагороду рідко, а 33% — ніколи.

Експерт наголосив, що судові спори між авторами і продюсерами рідко є ефективним інструментом через ризики відмови у майбутній співпраці та високі витрати. Він рекомендує посилити колективне управління авторськими правами, що вже довело свою ефективність у країнах Європи — Італії, Іспанії, Німеччині та Польщі.

 

Всесвітня організація інтелектуальної власності відіграє ключову роль у формуванні глобальних норм у сфері авторського права. Зокрема, Пекінський договір ВОІВ, ухвалений у 2012 році, встановлює стандарти захисту прав виконавців аудіовізуальних творів, включно з правом на справедливу компенсацію. Однак досі не всі країни імплементували ці норми, що створює значні прогалини у захисті творців.

Під час заходу у ВОІВ було запропоновано розширити дослідження авторських прав у сфері аудіовізуальних творів, включивши до нього нові виклики, пов’язані зі стрімінгом, цифровими платформами та штучним інтелектом. Ініціатива Кот-д’Івуару отримала підтримку від більшості учасників, що свідчить про готовність міжнародної спільноти розвивати законодавство та колективне управління в цій сфері.

У публікації використовувались матеріали Cineuropa.

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.