У липні 2025 р. Європейський парламент оприлюднив масштабне аналітичне дослідження про вплив генеративного штучного інтелекту (генеративний ШІ – GenAI) на законодавство ЄС про авторське право. Дане дослідження, підготовлене на замовлення Комітету з правових питань (JURI), визначає ключові виклики для нормативної бази у сфері інтелектуальної власності на тлі стрімкого розвитку технологій генеративного ШІ.

Поява генеративних моделей штучного інтелекту (далі – ШІ), здатних автоматично створювати текст, зображення, аудіо та відео, поставила під сумнів чинні норми Директиви 2019/790 про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку (далі – CDSM). Особливо гостро стоїть питання законності використання захищених авторським правом творів у процесі навчання моделей, оскільки це фактично є аналізом та масовим відтворенням готового авторського контенту.

Дослідження зосереджене на двох завданнях:

• • аналіз застосування генеративного ШІ в рамках чинного законодавства ЄС, зокрема текстового і дата-майнінгу (TDM);
  • визначення потреби в реформах для балансу інтересів авторів (творців), розробників ШІ та користувачів.

З повним текстом Дослідження можна ознайомитись за посиланням: https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/IUST_STU(2025)774095

Українська Медіа Ліга пропонує ознайомитись з Першим оглядом ключових тез Дослідження, зокрема щодо поняття ШІ та TDM, правової невизначеності їх статусів. З іншими оглядами Дослідження щодо винагороди творцям, інституційного врядування та етичної інтеграції, регуляторних моделей можна ознайомитись на сайті УМЛ.

Що таке генеративний ШІ?

Відповідно до ст. 3(1) Регламенту ЄС про ШІ (AI Act), ШІ — це система на основі машинного навчання, яка працює з різним рівнем автономності, адаптується після запуску та формує висновки на основі вхідних даних. Вона генерує результати, як-от прогнози, контент або рішення, що можуть впливати на фізичне чи віртуальне середовище. Преамбула 105 AI Act наголошує, що генеративні моделі ШІ загального призначення мають значний інноваційний потенціал, але створюють виклики для авторів та творців, адже їхнє навчання базується на великих обсягах даних, які часто захищені авторським правом.

У контексті даного Дослідження генеративний ШІ розглядається як важлива підкатегорія систем загального призначення (General Purpose AI, GPAI). Це підтверджується і звітом Європейського економічного та соціального комітету (2025), а також рекомендаціями ЮНЕСКО, які відзначають, що більшість генеративних систем, зокрема великі мовні моделі (LLMs), побудовані на трансформаційній архітектурі загального призначення.

У правовому контексті Європейська Комісія визначає ШІ як системи, що демонструють інтелектуальні алгоритми рішень та автономність для досягнення певних цілей. Генеративні моделі ШІ навчаються на великих масивах даних із відкритих джерел і здатні створювати контент, який за стилем нагадує людську творчість.

Отже, генеративний ШІ — це підкатегорія систем, які створюють синтетичний контент (текст, зображення, аудіо, відео) на основі обробки вхідних даних, імітуючи творчі процеси людини

TDM та навчання ШІ

У рамках дослідження неодноразово підкреслювали три ключові структурні ризики, що виникають в сфері авторського права через розвиток ШІ:

• • витіснення авторів із творчого процесу;
  • економічне розшарування між творцями та технологічними корпораціями;
  • культурна уніфікація та втрата різноманітності.

В контексті витіснення авторів одним із найспірніших питань є використання захищених авторським правом творів для навчання ШІ-моделей. Згідно з директивою CDSM як виняток використання авторського твору допускається для навчання та дослідження, а відтак – і автоматизованого опрацювання текстів і даних (text and data mining, TDM) за умови, що правовласники не скористалися правом відмови (opt-out). Але при цьому будь-який виняток із загального підходу авторського права має відповідати «трьохступеневому тесту»: 1. бути винятковим; 2. не заважати нормальному використанню твору та 3. не шкодити інтересам автора.

Проте у сучасних умовах цей тест не повною мірою відповідає природі ШІ: навчання моделей стало масовим, а створений ними контент часто заміщує оригінали, підриваючи традиційні ринки. Відсутність дозволів і компенсацій суперечить основним принципам авторського права ЄС.

Окрім того, на практиці застосування opt-out майже неможливе через відсутність єдиного технічного стандарту для маркування контенту як забороненого/обмеженого до використання. Існуючі методи, як-от метадані або robots.txt, неефективні для захисту від масштабного веб-скрейпінгу, що використовується сучасними ШІ-моделями.

Визнання творчого внеску автора: де проходить межа?

У правовому полі ЄС фундаментальним критерієм для надання охорони авторським правом є наявність особистої інтелектуальної творчості, що проявляється у результаті вільного й оригінального вибору, ідеї та її адаптації безпосередньо від фізичної особи.

Зважаючи на те, що правова система ЄС історично базується на антропоцентричному підході — пріоритеті людської особистості, творчості та гідності. Прив’язка авторських прав до фізичної особи не лише забезпечує правову визначеність, але й підтримує філософське розуміння авторства як вияву індивідуальної інтелектуальної свободи.

Цей принцип неодноразово підтверджувався Судом ЄС (CJEU) і становить правову основу для диференціації між різними формами контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту (ШІ):

Дана класифікація вказує на існування значних правових прогалин у відношенні до нових форм творчості, які виникають у зв’язку з використанням генеративного ШІ. Особливо складним є питання кваліфікації так званого «prompt engineering» — технічного формулювання складних інструкцій для ШІ, без суттєвого творчого внеску у вигляді вибору композиції, стилю або інших художніх характеристик. Наразі відсутня єдина судова практика, яка б чітко визначила межі авторства у таких випадках.

Ілюстративним є рішення чеського суду 2023 року, у якому встановлено, що зображення, створене на основі текстового запиту користувача, не є об’єктом авторського права. Суд обґрунтував це відсутністю творчих виборів користувача щодо композиції, кольору або стилю, які визначалися алгоритмом генеративного ШІ.

Отже, для надання охорони авторським правом необхідна не лише формальна участь людини, але і суттєвий творчий внесок, що підтверджується як практикою ЄС, так і позицією Бюро авторських прав США (2025), яке вимагає «значного людського авторства» для реєстрації об’єкта авторського права.

Економічні та нормативні ризики генеративного ШІ

Відсутність чіткої правової охорони результатів, створених генеративним ШІ без суттєвого людського втручання, породжує низку економічних, правових і системних ризиків для внутрішнього ринку ЄС. Ці виклики стають дедалі актуальнішими у зв’язку з поширенням моделей ШІ, здатних генерувати значні обсяги контенту, що формально не охоплюється чинним режимом авторського права.

1.  Зниження стимулів до інвестування в інноваційні продукти ШІ

Компанії, які розробляють або використовують генеративні моделі, стикаються з відсутністю можливості отримання виключних майнових прав на згенеровані результати, що обмежує комерціалізацію та повернення інвестицій. Така ситуація створює правову невизначеність і знижує привабливість ринку.

2. Перенасичення творів «суспільного надбання» (public domain)

Масове розповсюдження синтетичного контенту без правових обмежень може витісняти традиційно охоронювані твори, послаблюючи економічні позиції професійних авторів та призводячи до знецінення творчої праці.

3. Відсутність чітких механізмів відповідальності

За умови, коли контент не має визначеного автора або суб’єкта прав, виникають труднощі з ідентифікацією відповідального за можливі порушення — зокрема, у випадках дезінформації, наклепу або порушення особистих немайнових прав.

4. Фрагментація правозастосування у межах ЄС

Через відсутність уніфікованих критеріїв оцінки творчого внеску, країни-члени ЄС можуть застосовувати різні тлумачення поняття оригінальності. Це ускладнює правову охорону та транскордонне управління правами в межах єдиного цифрового ринку.

Підходи до реформування системи авторського права ЄС

Відтак, антропоцентричний підхід захисту авторського права ЄС ризикує втратити релевантність без належного оновлення. З метою реагування на зазначені виклики, у фаховому середовищі активно обговорюються можливі напрями реформування європейської системи авторського права, зокрема:

• • Запровадження sui generis правового режиму для ШІ-контенту

Йдеться про створення окремої, спеціалізованої правової конструкції для результатів, створених ШІ. Такий режим може передбачати обмежений обсяг охорони за умови дотримання низки обов’язкових вимог — зокрема, маркування згенерованого контенту, розкриття даних про алгоритм генерації та реєстрації результатів у публічному реєстрі.

• • Багаторівнева модель авторства

В залежності від ступеня участі людини в процесі генерації, можливе диференційоване надання правового захисту. Наприклад, при наявності креативного контролю з боку користувача він може визнаватися «творчим керівником» або «куратором» із відповідними правами щодо розпорядження твором.

У Дослідженні для забезпечення правового балансу між інтересами авторів і розвитком інновацій ЄС першочергово пропонується впроваджувати:

• • єдиний реєстр ліцензій і дозволів на використання контенту для навчання ШІ;
  • обов’язкову верифікацію авторства у критичних галузях;
  • прозорі й технологічно нейтральні критерії оцінки творчого внеску.

Тільки за умов поєднання правової гнучкості, інституційної чіткості та технічної адаптивності ЄС зможе зберегти свою культурну автономію, цифровий суверенітет і конкурентоздатність у сфері генеративного ШІ.

 

Українська Медіа Ліга також пропонує ознайомитись з іншими блоками огляду Дослідження про вплив ШІ на законодавство ЄС про авторське право щодо:

• справедливої винагороди творцям;
• інституційного врядування, етичної інтеграції;
• регуляторні моделі та інтеграція практик TDM.

 

Публікація підготовлена із використанням матеріалі Європейського парламенту

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.