У липні 2025 р. Європейський парламент оприлюднив аналітичне дослідження щодо впливу генеративного штучного інтелекту (GenAI) на законодавство ЄС у сфері авторського права. Документ, підготовлений на запит Комітету з правових питань (JURI), висвітлює критичні виклики для чинної нормативної бази, зокрема Директиви CDSM (2019/790), у зв’язку з використанням захищених творів під час навчання моделей ШІ.

З повним текстом Дослідження можна ознайомитись за посиланням: https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/IUST_STU(2025)774095

Українська Медіа Ліга пропонує ознайомитись з Четвертим оглядом ключових тез Дослідження щодо створення уніфікованого підходу до регулювання та контролю за адаптацією національного законодавства в рамках системи ЄС. З іншими оглядами Дослідження щодо поняття ШІ та TDM, правової невизначеності їх статусу, винагороди творцям, а також інституційного врядування та етичної інтеграції можна ознайомитись на сайті УМЛ.

У різних країнах світу вже сформувалися різні моделі регулювання TDM, які містять як сильні, так і слабкі сторони. Порівняльний аналіз цих моделей дозволяє виявити низку уроків, що можуть лягти в основу оновленої політики ЄС, який стоїть перед завданням сформувати сучасну, технологічно адаптивну та правово узгоджену систему.

Європейський Союз стоїть перед критичним вибором — залишити ситуацію на самоплив або ж впровадити скоординовану, поетапну реформу, що:

• • зміцнить правову визначеність та баланс між інноваціями й захистом творчості;
  • забезпечить надійний інституційний нагляд і механізми контролю;
  • захистить мовне і культурне розмаїття континенту;
  • підтримає розвиток інноваційних технологій у гармонії з правами авторів і інтересами суспільства.

Порівняльний аналіз міжнародних підходів до TDM

Різні країни обрали неоднакові стратегії регулювання TDM, від ліберальних до більш суворих, що створює унікальні виклики та можливості для кейс стаді та адаптації найбільш ефективних бенчмарок (витяг з Дослідження):

Європейський контекст: внутрішньодержавні підходи і перспективи уніфікації

У країнах ЄС імплементація положень Директиви CDSM та InfoSoc проходить неоднаково, що призводить до фрагментованої правової реальності:

Отже, в рамках Дослідження пропонуються наступні рекомендації щодо уніфікації наявного законодавства країн ЄС:

• • Машиночитні opt-out: Впровадження обов’язкових машиночитні механізмів (robots.txt, метадані), що дозволяють автору відмовитися від участі у навчанні ШІ.
  • Регулювання технічних засобів захисту (TPM): Запровадження зобов’язань правовласників щодо швидкого відключення TPM за запитом, як це зроблено в Словенії (максимум 72 години).
  • Чітке визначення поняття “законного доступу”: Визначення єдиного і зрозумілого тлумачення, яке включає відкритий онлайн-контент.
  • Дозвіл на публікацію результатів TDM: Гарантування права на публічне поширення результатів аналізу.
  • Комерційне використання TDM: Зняття заборон на використання для комерційних цілей за умови законного доступу.

Чотири стратегічні опори реформи регулювання TDM в ЄС

Окрім того, в Дослідженні пропонують чотири фундаментальні напрямки, які мають лягти в основу оновленої нормативної архітектури:

1. 1. Усунення регуляторних прогалин — це запровадження чітких вимог до прозорості, систем відстежуваності використаного контенту та механізмів винагороди авторів. Прозорість дасть змогу творцям контролювати використання їхніх творів.
   2. Перегляд правових меж — розробка єдиних стандартів авторства, розподілу відповідальності, а також чіткого розмежування між обробкою даних і їх відтворенням у вигляді нових творів.
   3. Посилення процедурних гарантій — введення технічних стандартів, тлумачних документів, а також відкритих механізмів розкриття інформації про навчальні набори даних.
   4. Інклюзивне управління — створення платформи для діалогу між різними галузями (творцями, розробниками, законодавцями), підтримка освітніх програм, а також фінансування легальних наборів даних для навчання моделей.

Тест трьох опор відповідальності: інструмент ефективного регулювання 

У контексті стрімкого поширення генеративного ШІ в креативних індустріях пропонується впровадження Тесту трьох опор відповідальності (Three-Pillar Accountability Test). Він дозволяє оцінити, чи забезпечує правове поле ЄС необхідні гарантії в трьох критичних аспектах:

• • Епістемологічна прозорість: Чи можуть автори дізнатися, як і де їхні твори використовуються для навчання ШІ?
  • Нормативна справедливість: Чи справедливо розподіляються права та доходи, отримані від використання контенту?
  • Системний нагляд: Чи існує ефективний орган на рівні ЄС, здатний контролювати дотримання норм?

Регулювання впливу AI-генерованого контенту на ринок

Для подолання викликів руйнування традиційних ланцюгів створення цінності пропонуються конкретні інструменти:

• Прозорість і відстежуваність: Впровадження стійких водяних знаків або метаданих, сумісних із стандартом C2PA, які ідентифікують модель та спосіб створення контенту. Порушення цих правил передбачає штрафи до 4% глобального обороту компанії.
• Пілотні схеми винагородження: Запуск дворічних пілотних проєктів колективного ліцензування у музичній та стоковій індустріях, де провайдери з часткою ринку понад 5% сплачують внески, що розподіляються через організації колективного управління.
• Підрозділ AI & Copyright у ЄС: Створення спеціального органу в Офісі ШІ ЄС для аудиту, контролю і міжсекторальної співпраці, з залученням творців, розробників, організацій колективного управління та громадськості.

У Дослідженні змодельовано три можливі сценарії подальшого розвитку регулювання ЄС:

1. 1. Оптимістичний сценарій (Guided Progress): впровадження всіх рекомендацій, що забезпечить правову визначеність, справедливу винагороду та стійкість культурної екосистеми ЄС.
   2. Проміжний сценарій / Сценарій інерції (Litigious Status Quo): часткове або фрагментоване впровадження змін, що призведе до збільшення кількості судових спорів та регуляторної невизначеності.
   3. Негативний / Регресивний сценарій (Creative Erosion): повна відсутність реакції регулятора, яка може спричинити деградацію ринку авторських прав, витіснення креативних індустрій та домінування великих недоброчесних технологічних гравців.

Отже, наразі наявна ситуація, коли деякі юрисдикції можуть уникати регулювання, ЄС ризикує стати ринком для «вичавлювання» контенту, а не його творцем і захисником. Відповідно, бездіяльність загрожує ерозією креативної економіки, правової послідовності та цифрового суверенітету ЄС. Відтак, прозорий, справедливий і системний підхід до регулювання AI і авторського права відкриває шлях до стійких інновацій та культурної різноманітності. 

Окрім того, незважаючи на значний прогрес у формуванні рекомендацій, залишаються відкриті питання, що потребують глибшого опрацювання:

• Виконання versus декларація: Необхідність впровадження дієвих інструментів моніторингу порушень, їхньої фіксації і оперативного реагування — без таких механізмів законодавство залишатиметься декларативним.
• Підхід до компенсації авторам: Без чіткої тарифікації, форматних ліцензій або створення спеціального компенсаційного фонду реальні доходи авторів можуть і далі падати, що підриває мотивацію творити.
• Регуляторна фрагментація: Відсутність єдиних правил щодо немайнових прав і розбіжності між країнами-членами створюють ризик вибору “країни з найменшим тиском” (forum shopping) компаніями, що ускладнює уніфіковане управління.

 

Українська Медіа Ліга також пропонує ознайомитись з іншими блоками огляду Дослідження про вплив ШІ на законодавство ЄС про авторське право щодо:

• поняття ШІ, TDM та правова невизначеності їх статусу;
• справедливої винагороди творцям;
• інституційного врядування, етичної інтеграції.

 

Публікація підготовлена із використанням матеріалі Європейського парламенту

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.