У липні 2025 р. Європейський парламент оприлюднив аналітичне дослідження щодо впливу генеративного штучного інтелекту (GenAI) на законодавство ЄС у сфері авторського права. Документ, підготовлений на запит Комітету з правових питань (JURI), висвітлює критичні виклики для чинної нормативної бази, зокрема Директиви CDSM (2019/790), у зв’язку з використанням захищених творів під час навчання моделей ШІ.

З повним текстом Дослідження можна ознайомитись за посиланням: https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/IUST_STU(2025)774095

Українська Медіа Ліга пропонує ознайомитись з Третім оглядом ключових тез Дослідження щодо створення цілісної інституційної системи врядування ЄС та адаптації етичних стандартів З іншими оглядами Дослідження щодо поняття ШІ та TDM, правової невизначеності їх статусу, регуляторних моделей, а також винагороди творцям можна ознайомитись на сайті УМЛ.

Інституційне врядування: подолання фрагментації

Одна з найсерйозніших загроз для ефективного захисту авторського права в епоху генеративного ШІ — фрагментація регуляторного середовища. У межах ЄС повноваження щодо ШІ та інтелектуальної власності розподілені між Європейською комісією, Європарламентом, національними судами, організаціями колективного управління (CMOs), EUIPO, AI Office та іншими структурами. Внаслідок цього Європа реагує на ринкові виклики повільно, а прогалини в захисті прав набувають системного характеру.

Щоб подолати цю фрагментацію, європейські експерти й законодавці пропонують три ключові кроки:

1. Створення постійного підрозділу з питань ШІ та авторського права в межах Європейського офісу ШІ (EU AI Office);
2. Запуск спеціалізованої робочої групи при Комітеті з правових питань (JURI) Європарламенту;
3. Скликання тимчасової високорівневої експертної групи (HLEG) для напрацювання технічних і правових стандартів, зокрема щодо механізму opt-out.

Спеціалізований підрозділ AI & Copyright в EU AI Office

Замість створення окремого інституту, пропонується заснувати постійний функціональний підрозділ у межах AI Office ЄС, який фокусуватиметься на перетині ШІ та авторського права. Його ключові функції:

• • перевірка прозорості тренувальних датасетів;
  • моніторинг дотримання механізму opt-out;
  • технічні консультації щодо ліцензійних моделей;
  • аудит нових ринкових практик.

Цей підрозділ координуватиметься з EUIPO та організаціями колективного управління, але не дублюватиме майбутній Центр знань з авторського права при EUIPO, який з 2025 р. виконуватиме радше інформаційно-аналітичну роль.

Запропонована модель реалізується поетапно: спочатку — з акцентом на координацію, консультації та добровільні інструменти. Це дозволить закласти підґрунтя для довгострокового формування незалежного органу з контрольними повноваженнями.

Робоча група JURI — політична вага для креативного сектору

Щоб забезпечити довгостроковий парламентський супровід реформи, пропонується створити робочу групу з питань ШІ та авторського права в Комітеті з правових питань (JURI) Європарламенту. Цей орган дозволить:

• • забезпечити демократичний нагляд;
  • координувати міжгалузеві підходи між комітетами IMCO, CULT, ITRE тощо;
  • проводити стратегічне планування без зовнішніх консультантів;
  • формувати власні позиції щодо судової практики (наприклад, справи C-250/25) та законодавчих змін.

Високорівнева експертна група HLEG

Ще одна ініціатива — тимчасова High-Level Expert Group (HLEG), яку Єврокомісія має створити до 4 кварталу 2025 р. у співпраці з AI Office та Європарламентом. Ця група має:

• • розробити технічні стандарти для розпізнавання використання авторських творів;
  • роз’яснити механізм opt-out відповідно до статті 4 Директиви CDSM;
  • оцінити моделі справедливої винагороди, включно зі статутною ліцензією та royalty-трекінгом;
  • підтримати аудити тренувальних корпусів.

Мандат HLEG — вузький і строковий (6 місяців), а його висновки мають бути подані до середини 2026 р. — перед переглядом ст. 3 і 4 директиви CDSM.

Ця модель вже себе виправдала: аналогічні групи — як-от AI-HLEG (2018) або DSM-Article 17 Working Group — відіграли важливу роль у формуванні політик і кодексів поведінки. Новий HLEG стане інклюзивною платформою для міждисциплінарного діалогу з технічним і правовим фокусом.

Міжсекторальна платформа управління

Окремо також пропонується створити постійну міжсекторальну платформу, яка об’єднає правовласників, технічні компанії, академічні установи, регуляторів та громадськість. Вона може функціонувати:

• • як робоча група в межах Європейської обсерваторії з порушень ІВ, розширена на тему ШІ та креативності;
  • або як новий багатосторонній форум під егідою Єврокомісії або Європарламенту (наприклад, за підтримки JURI).

Ця структура не повинна бути суто дорадчою. Її завдання — моніторинг практик, розробка добровільних кодексів поведінки, створення soft-law інструментів та консультативний супровід регулювання.

Отже, без системної координації ШІ-технології залишатимуться поза правовим полем, а креативний сектор — поза економічною справедливістю. Запропоноване інституційне оновлення — це спроба синхронізувати швидкість інновацій із темпами правових змін. Якщо ЄС прагне зберегти баланс між технологіями і фундаментальними правами, він має інвестувати не лише в технічні стандарти, а й у стабільні структури управління.

Етичні ризики ШІ-згенерованого контенту та інституційні пропозиції для їхнього врегулювання

Відповідно до ст. 29 AI Act системи ШІ, що функціонують у сферах підвищеного суспільного ризику — таких як освіта, журналістика чи публічні комунікації — мають підлягати етичній оцінці впливу (ethics impact assessment). Такі оцінки повинні враховувати:

• • ризики когнітивної чи інформаційної маніпуляції;
  • викривлення фактів і контексту;
  • потенційну дискримінацію окремих груп або культур.

Принцип «етики за замовчуванням» (ethics-by-design) повинен бути інституалізований на всіх етапах створення, навчання, розгортання й використання генеративних систем ШІ.

Кодекси етики та етичне зобов’язання публічних суб’єктів

Європейський підхід має передбачати прийняття секторальних кодексів етики, з урахуванням міжнародних стандартів, таких як Рекомендації ЮНЕСКО з етики штучного інтелекту (2021). Такі кодекси мають бути обов’язковими для:

• • публічних мовників та культурних установ;
  • освітніх і дослідницьких організацій;
  • усіх проєктів, що отримують публічне фінансування через програми ЄС.

Обов’язковими мінімальними елементами таких кодексів мають бути:

• • маркування згенерованого контенту (AI-generated disclosure);
  • позначення відповідального редактора або оператора;
  • зобов’язання щодо перевірки фактичності та редакційної відповідальності.

Інституційна пропозиція: створення Європейської етичної обсерваторії генеративних медіа

У рамках посилення етичного нагляду у Дослідженні рекомендується передбачити створення окремого координаційного органу — Європейської етичної обсерваторії генеративних медіа, що може функціонувати: на базі або у партнерстві з EDMO (European Digital Media Observatory); з мандатом на моніторинг, розробку методичних матеріалів, експертизу та координацію дотримання етичних стандартів у сфері ШІ-медіа.

Пропозиції до ключових функцій такої обсерваторії:

• • збір та аналіз етичних інцидентів;
  • видача галузевих рекомендацій;
  • підтримка держав-членів та інституцій у впровадженні механізмів етичного комплаєнсу.

Проблема ринкової концентрації: етичний і конкурентний вимір

У звіті також підкреслено, що монополізація ринку генеративного ШІ є структурною загрозою:

• • декілька транснаціональних компаній мають контроль над тренувальними датасетами, обчислювальними потужностями та дистрибуційними каналами;
  • відсутній ефективний доступ до критичних ресурсів для незалежних розробників і академічних установ;
  • відсутність прозорості в методах збору даних і політиках відповідальності посилює ринкову асиметрію.

З метою забезпечення етичної сталості та конкурентної нейтральності, доцільно:

• • розширити правове регулювання на тренувальні дані, включно з прозорістю їхнього походження;
  • запровадити обов’язкові стандарти відкритості для генеративних сервісів, що працюють у режимі API (AI-as-a-service);
  • посилити антимонопольний контроль за консолідацією ринку, включаючи доступ до відкритих моделей і обчислювальних ресурсів, що фінансуються з бюджету ЄС.

Отже, для належного функціонування генеративних технологій у межах Європейського правопорядку необхідне поєднання етичного регулювання, авторсько-правової модернізації та ринкової рівноваги. Такий комплексний підхід забезпечить:

• • легітимність використання генеративного ШІ у публічному просторі;
  • захист основоположних прав і свобод;
  • рівні умови для інновацій, не обмежених кількома домінуючими платформами.

 

Українська Медіа Ліга також пропонує ознайомитись з іншими блоками огляду Дослідження про вплив ШІ на законодавство ЄС про авторське право щодо:

• поняття ШІ, TDM та правова невизначеності їх статусу;
• справедливої винагороди творцям;
• регуляторні моделі та інтеграція практик TDM.

 

Публікація підготовлена із використанням матеріалі Європейського парламенту

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.