Reuters Institute for the Study of Journalism опублікував звіт «Media Trends 2025». Дослідження охопило 51 країну світу та залучило до опитування 326 цифрових та традиційних медіа. Проаналізувавши динаміку розвитку ключових змінних за 2020-2024 рр., експерти формулюють прогноз розвитку медіа сфери на 2025 р.

Українська Медіа Ліга проаналізувала звіт від Reuters Institute та пропонує до ознайомлення ключові тези та показові результати.

В цілому результатами дослідження констатується, що:

• традиційна журналістика зазнає тиску через технології та конкуренцію з ШІ та інфлюенсерами;
• ШІ-агрегації спрощують пошук новин, чим знижують ефективність традиційних пошукових систем та новинних сервісів і медіа;
• молодь віддає перевагу платформам типу YouTube і TikTok, знижуючи лояльність до традиційних медіа;
• зростають проблеми етики, інтелектуальної власності; превалює гостра необхідність переосмислення ролі журналістики в умовах поляризації та глобальної дезінформації;
• медіа повинні покращувати платформи та використовувати ШІ для персоналізації контенту, шукатимуть шляхи скорочення витрат і диверсифікації доходів.

Бізнес-моделі медіа, монетизація

Перехід до цифрових підписок розпочався у 2020 р. через зниження доходів від реклами та потреби в сталих моделях медіа споживання. Надалі пандемія 2021 р. прискорила цей процес. У 2022-2024 рр. цифрові підписки поступово стали основним джерелом доходу, забезпечуючи глибше залучення аудиторії. На 2025 р. прогнозується, що підписки залишаються важливим джерелом доходу, але зростання уповільниться через насичення ринку та конкуренцію.

• • 56% опитаних оптимістичні щодо бізнес-перспектив;
  • підписка та членство є основними джерелами доходу для 77% медіа, випереджаючи дисплейну (69%) і нативну рекламу (59%);
  • більшість покладаються на три-чотири джерела доходу, зокрема події (48%), афілійовані програми (29%), донати (19%) та суміжні бізнеси (15%);
  • проте більшість стикаються з труднощами через скорочення, а також складнощі залучення та утримання фахівців для розвитку нових продуктів в умовах швидких змін на медіаринку (38% схиляються до ризиків у розробці продукту, 52% – аналітиці даних, 55% – інженерія);
  • 74% з опитаних стурбовані зниженням трафіку на свої платформах через ШІ-генеровані огляди новин, особливо через падіння трафіку Facebook (-67%) і Twitter (-50%).

Співпраця з ШІ-агрегаторами та платформами

• З 2020 р. медіа висловлювали занепокоєння через залежність від споживання контенту на платформах, таких як Facebook і Google. Проблеми ускладнились оновленням пошукових алгоритмів у 2021-2022 рр. і вже у 2023-2024 рр. – трафік впав, що змусило шукати нові способи взаємодії з аудиторією. Трендом 2025 р. стане подальше зниження споживання на платформах, а медіа фокусуватимуться на власних каналах і розбудові партнерств.
  • загалом медіа неоднозначно ставляться до співпраці з великими технологічними компаніями: 31% хочуть посилити співпрацю, 31% — скоротити, а 36% — зберегти статус-кво;
  • OpenAI, Apple і Amazon віддають перевагу індивідуальним угодам з преміум-видавцями та національними медіа для агрегування контенту; а нові-сервіси, як Perplexity та Particle, створюють персоналізовані новинні хаби, зменшуючи роль традиційних пошукових систем
  • це спричинює і неоднозначне ставлення на ринку до використання ліцензійного софту та тех.платформ (36% очікують зростання доходів; 72% підтримують колективні угоди з уніфікованими правилами; 6% не хочуть угод чи співпраці взагалі):
  • ставлення до X/Twitter погіршилось через політизацію платформи та Мета через політику оброки інформації та її використання без авторських винагород; зростає значення Google Discover (+12%) та Bluesky, WhatsApp, LinkedIn як альтернативних платформ.

Хто Newsmaker: медіа, журналіст, інфлюенсер, ШІ

2020– 2023 рр. індивідуальні контентмейкери почали розбудовувати власні медіабренди через платформи Substack і YouTube та ін., обходячи традиційні медіа. Це сприяло розвитку економіки творців/креативної економіки, де інфлюенсери стали важливими фігурами, що формують новинні наративи і взаємодіють з аудиторією без посередників через короткий вірусний формат контенту. У 2024-2025 рр. інфлюенсери стали ключовими гравцями в політичних дискусіях та платформами споживання новин, особливо серед молоді. Наразі медіа направлять свої стратегії на адаптацію та партнерство. Надалі гострішими стануть питання етики у журналістській роботі. Новинні організації зіштовхнуться з викликами через зміни в алгоритмах пошукових системах та зниження видимості новин через генерацію відповідей AI.

• 41% медіа-лідерів впевнені в стабільному майбутньому журналістики (на 19% менше, ніж у 2022 р), 17% – схильні до найгірших оцінок;
• 60% з опитаних вважають автоматизацію бекенду важливою, і 87% відзначають, що новинні редакції піддаються змінам через ШІ;
• переважна більшість погоджується, що ШІ варто і будуть використовувати для поліпшення персоналізації та рекомендацій (80%), створення контенту (77%), збору новин, перевірки фактів, даних та розслідувань (73%);  
• 27% представників медіа висловлюють занепокоєння щодо інфлюенсерів, оскільки вони можуть витіснити інституційну журналістику, що може ослабити принципи незалежної журналістики та підвищити ризик дезінформації (77% з них не мають журналістського досвіду, а 62% не перевіряють точність контенту);
• натомість 28% вважають, що нові медіа-формати від інфлюенсерів сприятимуть розвитку творчих підходів до сторітеллінгу та створення лояльних спільнот;
• основними загрозами вбачають політичну поляризацію та законодавчі обмеження свободи преси, атаку на незалежну журналістику та бізнес вплив на медіа.

Контент

З 2020 р. медіа почали використовувати ШІ для транскрипції та перекладу, зростала популярність подкастів і цифрового аудіо. У 2021 р. ШІ активно впроваджували для персоналізації та автоматизації, активніше розвивався контент для молодшої аудиторії і пандемія прискорила цей процес. У 2022-2023 рр. ШІ став важливим інструментом у створенні контенту та зборі новин. У 2024-2025 р. інтеграція ШІ зростала, включаючи формування оглядів та звітів, аналізувати взаємодію з аудиторією. Аудіо та відео формати у 2025 р. стануть ключовими в контентних стратегіях з великими інвестиціями у виробництво та розповсюдження.

• • персоналізація контенту через ШІ є пріоритетною для медіа;
  • 42% респондентів планують створення продуктів з пріоритизацією на молодіжну аудиторію, тому активно збільшуватимуть інвестиції в відео-контент на YouTube (+52%), TikTok (+48%) та Instagram (+43%);
  • понад чверть опитаних планують запуск нових продуктів, зокрема в сферах ігор (29%) і освіти (26%);
  • активно інтегруватиметься аудіо (читання статей, аудіопідсумки, подкасти) сайтах та додатках; готуються до запусків окремих аудіопродуктів для залучення нових аудиторій і генерування доходів;
  • 20% респондентів прогнозують, що саме аудіо стане «наступним великим проривом» в медіа.

 

Отже, звіт Reuters Institute вкотре акцентує увагу на трендах швидких трансформацій у медійній індустрії, зумовлених технологічними досягненнями, змінами в поведінці аудиторії та еволюцією бізнес моделей.

У публікації використовувались матеріали Reuters Institute for the Study of Journalism

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.