4 березня 2026 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася фахова презентація Рекомендацій для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації. Захід організовано в межах довготривалого проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».

Документ розроблено регулятором за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA), що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 рр. Ознайомитися з повним текстом Рекомендацій можна на офіційному сайті регулятора.

Рекомендації базуються на положеннях Закону України «Про медіа», зокрема статті 36, а також на підходах міжнародного права у сфері протидії розпалюванню ненависті. Документ акцентує, що універсального легального визначення «мови ворожнечі» не існує, однак її зміст визначається через:

1. 1. наявність захищеної категорії (етнічне чи соціальне походження, раса, національність, громадянство, релігія, стать, вік, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, інвалідність тощо);
   2. спрямованість висловлювання проти особи або групи у зв’язку з належністю до такої категорії;
   3. характер висловлювання – приниження, підбурювання, глорифікація насильства, виправдання дискримінації;
   4. публічність поширення та потенційний або реальний суспільний вплив.

Таким чином, оцінка здійснюється не ізольовано за формальними ознаками, а з урахуванням контексту, наміру та наслідків.

Також у документі наведено і типові механізми мови ненависті, серед яких: дегуманізація та демонізація; негативні узагальнення (колективна відповідальність); стигматизація та маргіналізація; історичний ревізіонізм;  тривіалізація міжнародних злочинів; підбурювання та глорифікація насильства; використання іронії, сарказму, метафор і евфемізмів для маскування дискримінаційного змісту.

Окремий розділ присвячено лексичним маркерам (слова та конструкції з вираженим негативним конотаційним навантаженням) і наративним маркерам – системним твердженням про «неповноцінність», «загрозу», «несумісність» або «вину» певної групи.

Рекомендації також уточнюють критерії публічності, підкреслюючи, що навіть формально закриті канали в соціальних мережах можуть вважатися публічними, якщо:

• • мають значну аудиторію;
  • контент підлягає швидкому поширенню поза межами первинного майданчика;
  • поширення відбувається в умовах суспільно чутливого контексту (вибори, воєнний стан);
  • наявний намір або наслідок розпалювання ненависті.

Такий підхід враховує цифрову трансформацію комунікації та ризики вторинного тиражування контенту.

Окремо наголошується на необхідності відмежування мови ворожнечі від: наклепу та дифамації; дезінформації; критики державних органів чи посадових осіб; сатири або оціночних суджень, що не пов’язані із захищеними категоріями.

Ключовим критерієм залишається саме дискримінаційна спрямованість щодо захищеної групи. До особливо небезпечних проявів віднесено:

• • публічне підбурювання до геноциду, злочинів проти людяності чи воєнних злочинів;
  • публічне розпалювання ненависті, насильства або дискримінації;
  • расистські, ксенофобські, сексистські та ЛГБТІК-фобічні погрози;
  • заперечення або тривіалізацію міжнародних злочинів.

Представники регулятора підкреслили, що документ має насамперед превентивний характер. Йдеться про формування сталої редакційної практики, внутрішніх політик модерації, процедур оцінки ризиків і підвищення стандартів професійної етики,  в т.ч. і через напрацювання органів саморегулювання.

Українська Медіа Ліга, представники якої долучились до заходу, підтримує інтеграцію рекомендацій у професійні стандарти та освітні програми для медіа. Очікується, що їх впровадження сприятиме гармонізації української регуляторної практики з європейськими підходами, зберігаючи баланс між захистом свободи слова та протидією дискримінації.

 

У публікації використовувались офіційні матеріали Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.  

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.