Ofcom визначає медіаграмотність як «здатність використовувати, розуміти та створювати медіа, а також комунікувати контент в різних контекстах». Регулятор дотримується підходу, за яким медіаграмотність є ширшою за онлайн-безпеку та включає не лише сам зміст контенту, але й етапи створення та існування медіапослуг в цілому.

У 2023 р. у Великобританії було прийнято Закон про безпеку в Інтернеті (Online Safety Act (OSA)), відповідно до якого Ofcom отримує повноваження регулятора сфери інтернет та відповідає в т.ч. і за онлайн-безпеку. Відтак, таке об’єднання функціоналу регулятора призвело до поглиблення аналізу проблематики медіаграмотності на різних платформах, зокрема і через мережу інтернет.

Українська Медіа Ліга пропонує до ознайомлення ключові підходи та Принципи з медіаграмотності на онлайн-сервісах (платформах) від Ofcom, що сформовані на засадах співрегулювання сфери.

Передісторія

Для забезпечення якісного контенту на онлайн-платформах, захисту користувача від шкідливого чи неналежного контенту, а також розвитку медіаграмотності Ofcom запустив програму з медіаграмотності «Making Sense of Media» (MSOM). Ключовим підходом MSOM є те, що сервіси пошуку, обміну відео та іншого контенту, а також ігрові сервіси можуть сприяти медіаграмотності завдяки власному дизайну, тобто інформування користувача про зміст та контекст контенту за допомогою графічних/відео та ін. повідомлень, логічно адаптованих в графіку основної платформи.

У період з жовтня 2022 р. по липень 2023 р були проведені робочі групи та експертні засідання на предмет аналізу вибору онлайн-сервісів серед користувачів та чинників просування медіаграмотності. Учасниками таких експертних засідань стали представники Google, Meta, TikTok, Twitter (X), Roblox, а також експерти найбільших наукових та освітніх інституцій, медійних організацій, різних медіакомпаній.

Ключовими інсайдами робочих та експертних груп стали: надання додаткового контексту до поінформованого вибору, способи впливу на прийняття рішення споживачем, зокрема втручання через елементи дизайну (алгоритми та візуальні маркери), такі як мітки, поп-апи, сповіщення та ін. Такі втручання можуть допомогти користувачам зрозуміти, яким чином ранжуєтсья контент, який вони бачать в інтернеті та як на нього впливають різні зацікавлені сторони (наприклад, платформи, рекламодавці, впливові особи тощо).

Додаткові дослідження думки користувачів

За результатами обговорень Ofcom ініціював проведення дослідження щодо досвіду таких втручань з боку онлайн-платформ через дизайн (візуальними маркерами та алгоритмами). Так, агентством YouGov наприкінці 2022 р. було проведено вибіркове опитування серед 1 072 користувачів інтернету віком 13-84 років, детальне якісне дослідження серед підлітків і дорослих весною 2023 р.

Одним із ключових висновків стали:

• і дорослі, і діти вважали втручання через дизайн (візуальні маркери та алгоритми) загалом корисними для висвітлення образливого чи делікатного контенту
• учасники підтвердили очевидну цінність цих заходів для запобігання миттєвому перегляду шкідливого вмісту, оскільки були своєчасно повідомлені про його зміст та можливу шкоду
• проте сприйняття користі цих втручань ранжувалось в залежності від віку – в усіх вікових групах їх повторне застосування викликало незадоволення та дискомфорт, що дозволило зробити висновок про його можливу контропродуктивність у майбутньому.

Окремо, команда Insights Team (BIT) провела рандомізоване контрольоване дослідження, щоб перевірити першочергові налаштування та фільтри змісту. Дослідження було запущене для аналізу того, чи користувачі самостійно налаштовують обмежений доступ до шкідливого контенту чи здійснюють це після втручання/інформування від онлайн-платформи. Зрештою, дослідження показало:

• підказки були ефективними для мотивації людей перевірити налаштування та фільтри щодо змісту контенту
• без підказки лише 4,3% учасників перевірили свої налаштування
• швидке візуальне повідомлення з нагадуванням збільшило кількість учасників, які перевірили налаштування вмісту, на 22,5%
• візуальна швидка підказка була більш ефективнішою, ніж альтернатива з громіздким повідомленням щодо важливості контролю інформації (за швидкі підказки на 16,7% більше)
• учасники, які побачили підказку після, а не до того, як вони зайшли на новинну стрічку соціальних мереж, частіше перевіряли свої налаштування (21,5% проти 17,7%).

За результатами цих досліджень 31 жовтня 2023 р. Ofcom опублікував звіт щодо Принципів запровадження кращих практик в сфері медіаграмотності. Ofcom наголошує, що хоча медіаграмотність полягає в наданні адекватної підтримки користувачам, принципи не мають на меті покласти на користувачів обов’язок нести одноосібну відповідальність за контент, який споживається або створюється онлайн. Принципи були створенні для заохочення платформ до включення медіаграмотності в різні етапи їх роботи.

Опісля, зібравши фідбеки всіх зацікавлених сторін, аналіз був доповнений.

19 квітня 2024 р. Ofcom представив на широкий загал нові Принципи та практики.

Ключовий підхід до розуміння ролі медіагроматності та Принципів

• медіаграмотність стосується знань, розуміння та навичок людей та відіграє важливу роль у допомозі користувачам інтернету критично та безпечно працювати з онлайн-сервісами; щоб максимізувати переваги та мінімізувати ризики від отриманого контенту
• медіаграмотність також має на меті допомогти користувачам розуміти середовище, в якому вони працюють в інтернеті, контент та його контекст
• створення безпечного та стійкого позитивного досвіду на онлайн-платформах функціонує в інтересах обох сторін – як користувачів, так і онлайн-сервісів (платформ)
• Принципи заохочують онлайн-сервіси (платформи) прогнозувати потреби користувачів, підтримують їх вибір, дозволяють виправляти помилки (таким чином надаючи можливості для навчання) і надавати/отримувати відгук.

Застосування Принципів та типологія втручання/інформування:

• Принципи не є ані вичерпними, ані юридично обов’язковими, а радше спрямовані на заохочення найкращих практик, розгляду та дискусії в сфері просування питань медіаграмотності
• Принципи стосуються онлайн-сервісів (платформ) будь-якого розміру та типу, розміщеного в мережі інтернет, без обмежень
• Принципи призначені для адаптації медіаграмотності шляхом розвитку дизайну та алгоритмів на платформах, а також розробки конкретних продуктів, заходів і підтримки
• мета Принципів – порадити платформам, яким чином вони можуть надати інструменти необхідні для розвитку навичок медіаграмотності користувачів
• в жодному разі втручання на основі медіаграмотності за даними Принципами не повинно сприйматися як покладання на користувача відповідальності за його досвід роботи в Інтернеті
• втручання на онлайн-платформах можуть відрізняти за спрямованістю, дизайном та цілями; поточні приклади втручання через дизайн (візуальні маркери та алгоритми) можуть бути, але не обмежуються: мітками, поп-апами, вікнами, сповіщеннями, повідомленнями та ін.

4П = Проактивність, Пріоритет, Прозорість та Підзвітність

Прозора стратегія, яка надає пріоритет проактивному просуванню медіаграмотності, має важливе значення у підтримці користувачів та вдосконаленні навичок, знань та розуміння, а також притягнення до відповідальності онлайн-сервісів у разі порушень законодавства

Принцип 1. Онлайн-сервіси (платформи) є проактивними, а не просто реактивними у своєму підході до медіаграмотності та застосуванні втручань через дизайн (візуальних маркерів та алгоритмів):

• медіаграмотність сама по собі – стратегічний пріоритет онлайн-сервісів (платформ)
• онлайн-сервіси (платформи) створюють політику медіаграмотності для сприяння поінформованого використання свого продукту, а також ключовим критичним питанням, про які користувач повинен бути повідомлений
• онлайн-сервіси (платформи) розглядають медіаграмотності як частину їх ключових показників ефективності (KPI) або цілей

Принцип 2. У випадках, коли впровадження втручань через дизайн (візуальні маркери та алгоритми) неможливі або існують інші перешкоди для інформування, онлайн-сервіси (платформи) повинні співпрацювати із зовнішніми експертами, аудиторами та довіреними особами (можуть включати постраждалих чи жертви, хто має досвід життя тощо), щоб розглянути, як залишатися проактивним у своєму підході до впровадження медіаграмотності

Принцип 3. Онлайн-сервіси (платформи) є прозорими у залучені всіх зацікавлених сторін та максимально доступно інформують про медіаграмотність, як один із своїх пріоритетів, так із залученням цих осіб та інших експертів:

• де можливо, платформи повинні заохочувати обмін знаннями та досвідом поза межами організації та платформи; з метою створити середовище, в якому зацікавлені сторони працюють разом і діляться ідеями, а також отримувати зворотній зв’язок для виховання культури обміну знаннями

Принцип 4. Онлайн-послуги є прозорими щодо необхідності втручання через дизайн, а також здійснення кумулятивного впливу чи взаємодії з втручанням з боку користувача.

Обґрунтування втручань (інформування) повинно бути викладено в чіткий і простий спосіб, та є зрозумілим для більшості цільової аудиторії та користувачів. При прийнятті рішення про тип та спосіб втручання враховується ризик незадоволення чи нерозуміння користувача і способи мінімізації цього ризику, щоб не перевантажити користувачів без такої проблеми.

Дизайн втручань (візуальних маркерів та алгоритмів) є орієнтованим на користувача та своєчасним

Процес проектування за своєю суттю є ітераційним і повинен ставити потреби користувачів у центр кожного етапу (User-centric design). Процес адаптації втручань через дизайн повинен мати зручний і інклюзивний результат. При створені продуктів та сервісів, що доступні широкому колу користувачів, необхідне глибоке розуміння різних демографічних та соціальних та ін. показників, оскільки шкода від контенту може мати різний вплив на різні групи споживачів

Принцип 5. Найкращі практики медіаграмотності є інклюзивними, оскільки будь-яке дизайнерське рішення буде по-різному впливати на досвід користувачів. Тому при проектуванні своїх сервісі варто зосередитися на обслуговуванні потреб та інтересів максимально широкого кола осіб та проводити відповідний аналіз на кожній стадії розробки. А також зважати на:

• контекст, у якому люди приймають рішення, а також психологічні чинники, які прямо чи опосередковано впливають на прийняття цих рішень. Окрім того важлива індивідуальна підтримка для людей з обмеженими можливостями або особливими потребами
• онлайн-сервіси (платформи) повинні розглядати конкретні заходи з медіаграмотності у випадку, якщо можлива потенційна шкода від контенту дітям або вразливим групам
• там, де це можливо, і за умови дотримання правил конфіденційності (у випадку використання ідентифікаторів), втручання необхідно адаптувати до потреб аудиторії, на яку вони націлені та відповідно до аналізу взаємодії з нею.

Принцип 6. Найкращі практики медіаграмотності, за задумом, вбачають роль користувача не лише як споживача, але також і як виробника контенту. Таким чином, будь-яке втручання через дизайн (візуальні маркери та алгоритми) повинно також включати інформування щодо відповідального створення користувачем медіаконтенту.

Принцип 7. Будь-які продукти та сервіси, що мають втручання через дизайн, мають бути інтуїтивно зрозумілі у використанні, використовувати моделі для узгодження з очікуваннями користувачів та допомогою у розумінні того, як взаємодіяти з платформою.

Зворотний зв’язок із користувачами покликаний допомогти зрозуміти та підвищити грамотність, а також мінімізувати ризики від шкідливої поведінки, виправити помилки.

Принцип 8. Всі втручання, що створюються для адаптації медіаграмотності, повинні базуватись на дослідженнях, доказах та взаємодії з користувачами, спільнотою та експерти. Щоб забезпечити релевантність цієї інформації, онлайн-сервісі (платформи) повинні враховувати всі напрямки роботи з цільовою аудиторією та отримувати фідбек.

Принцип 9. Онлайн-сервіси (платформи) мають проводити зовнішню незалежну перевірку, щоб мінімізувати потенційну упередженість при розробці будь-яких втручань з медіаграмотності на платформі чи в своїх продуктах.

Принцип 10. Втручання для сприяння медіаграмотності розробляються та адаптуються в результати оцінки продукту перед запуском. Ці висновки можуть виходити з оцінки, проведеної службою та/або порівнянними службами/сайтами.

Моніторинг та оцінка

Дослідження та моніторинг впливу обмежень на медіаграмотність та споживача є важливими для оцінки ефективності втручання та його використання за призначенням. Це дозволяє онлайн-сервісам (платформам) виявляти будь-які ненавмисні дії та їх наслідки та вдосконалювати/покращувати продукти в майбутніх ітераціях.

Надійні методи тестування та оцінки є частиною рішення для покращення розповсюдження знання про втручання з медіаграмотності.

Принцип 11. Для визначення впливу та ефективності втручань з медіаграмотності необхідно визначити критерії та їх оцінку напочатку створення проекту та моделі візуалізації втручань, зокрема:

• критерії для визначення результаті медіаграмотності (в ідеалі – користь, отримана цільовою аудиторією)
• показники результатів медіаграмотності (вимірні докази, які дозволяють відстежувати зміни, які відбулися в результаті втручання).

Принцип 12. Втручання з медіаграмотності повинні контролюватись на предмет ефективності та впливу. Потім втручання повинні підтримуватись та покращуватись в залежності від того, наскільки вони є ефективними для користувачів, а також для пом’якшення можливих непередбачуваних наслідків:

• можливе використання експериментальних підходів (наприклад, A/B тестування), яке може допомогти визначити причинно-наслідкові зв’язки
• методи спостереження та самозвіту (в ідеалі – моніторинг та оцінювання щодо очікуваних результатів)
• довгострокове перспективне спостереження з використанням більш узагальнених показників звітності.

Принцип 13. Онлайн-сервіси (платформи) регулярно діляться результатами своїх експериментів і спостережень щодо ефективності заходів із підвищення медіаграмотності з іншими учасниками медіаспільноти

• служби обмінюються результатами та висновками з Ofcom, щоб сприяти продовженню розвитку та обміну знаннями та практиками

Принцип 14. Варто підвищити ефективність добре розроблених заходів з медіаграмотності, що оцінюється за допомогою вимірювань, які можливо порівняти з іншими дослідженнями медіапослуги чи аналізу онлайн-досвіду.

Для цього онлайн-сервіси (платформи) можуть співпрацювати із зовнішніми аудиторами та оцінити ефективність втручань на платформі.

У публікації використовувались офіційні матеріали Ofcom

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.