22 грудня 2025 року Європейська комісія представила звіт «Десятиліття Креативної Європи», у якому підсумовано результати фінальної оцінки програми Creative Europe 2014–2020 та середньострокової оцінки чинного програмного періоду Creative Europe 2021–2027. Документ аналізує досягнення, структурні обмеження та майбутні пріоритети політики ЄС у сфері культури, креативних індустрій та медіа, результати якого будуть враховані під час розробки наступної програми – AgoraEU.

Роль програми та правові засади. Бюджет

Creative Europe є програмою Європейського Союзу, спрямованою на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Діяльність програми організована за трьома напрямами: MEDIA (аудіовізуальний сектор і відеоігри), Культура (інші культурні та креативні сектори) та Міжсекторальний напрям, що, зокрема, охоплює новинні медіа.

Роль ЄС у сфері культури визначається принципом субсидіарності відповідно до статті 167 Договору про функціонування Європейського Союзу, тоді як політика у сфері медіа ґрунтується також на положеннях щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності. Саме цей правовий контекст формує подвійну мету Creative Europe: з одного боку – захист, розвиток і промоцію європейського культурного та мовного різноманіття і спадщини, з іншого – посилення конкурентоспроможності та економічного потенціалу культурних і креативних секторів, зокрема аудіовізуального.

Поточний програмний цикл 2021–2027 років отримав бюджет у €2,44 млрд, що на 66 % більше порівняно з попереднім періодом. Розподіл коштів між напрямами залишився відносно стабільним: 56–58 % – MEDIA, 31–33 % – Культура, 9–13 % – міжсекторальні проєкти. Упродовж обох періодів бюджет програми був повністю використаний, включно з роками пандемії COVID-19, коли значна частина культурної інфраструктури була закрита.

Водночас у звіті наголошується, що бюджет Creative Europe становить лише 0,2 % загального бюджету ЄС, а основна відповідальність за фінансування культури залишається на рівні держав-членів. Додана вартість програми полягає в підтримці тих видів діяльності, які неможливо ефективно реалізувати лише на національному рівні, насамперед – у подоланні фрагментації секторів за мовними та національними межами, розвитку транснаціональної співпраці, копродукцій і європейських мереж.

Програма також забезпечує широку участь країн Європейської економічної зони, країн-кандидатів, потенційних кандидатів і держав Європейської політики сусідства, що посилює її зовнішній вимір і роль у культурній дипломатії ЄС. Для країн на шляху до вступу участь у Creative Europe розглядається як позитивний чинник у контексті розділу 26 acquis communautaire (освіта, культура, медіа).

Досягнення і виклики: 

1. MEDIA

Оцінка підтверджує, що напрям MEDIA залишається ключовим інструментом підтримки транснаціонального обігу європейських фільмів і серіалів. Підтримані MEDIA роботи в середньому демонстрували значно ширше охоплення: вони були доступні в 9,5 додаткових країнах ЄС на ТБ, у 6,6 – у кінотеатрах та у 3,2 – на платформах відео на вимогу порівняно з роботами без підтримки. У програмному періоді 2014–2020 роках це забезпечило близько 241 млн додаткових переглядів за межами країни виробництва.

Суттєву роль у цьому відіграє мережа Europa Cinemas, яка з 2014 по 2023 рік розширила географію на 32 % і охопила понад 750 муніципалітетів. До 2023 року через цю мережу продавалося майже 40 % усіх квитків на ненаціональні європейські фільми в ЄС.

MEDIA також позитивно вплинула на виробничий цикл: близько 29 % підтриманих фільмів і серіалів було реалізовано, що перевищує середні ринкові показники. У секторі відеоігор третина підтриманих проєктів досягла комерціалізації. Частка транскордонних європейських копродукцій зросла з 36 % у 2014–2020 роках до 84 % у 2021–2023 роках, що значно перевищує середній ринковий показник для непідтриманих робіт.

Підтримані MEDIA проєкти також отримали широке міжнародне визнання – близько 1200 номінацій і 500 нагород у 2014–2023 роках, зокрема на Каннському кінофестивалі, Берлінале та Європейській кінопремії.

2. Культура

Напрям «Культура» функціонує як платформа транснаціональної співпраці для секторів, що стикаються з мовною фрагментацією, обмеженою мобільністю, високою часткою малих організацій та нестабільними умовами праці. У 2014–2020 роках він підтримав понад 1200 проєктів, залучивши більш ніж 22 тисячі фахівців. У 2021–2023 роках було профінансовано 630 проєктів на суму 294 млн євро.

Серед результатів – переклад понад 1500 книг, програма Culture Moves Europe, яка надала можливості мобільності понад 3800 митцям, а також розвиток сталих партнерств: вісім із десяти співпраць тривали після завершення фінансування. Під час криз програма продемонструвала гнучкість, зокрема через ініціативи Culture Unite та спеціальний конкурс на підтримку українських культурних і креативних організацій.

3. Міжсекторальні проєкти

Підтримка новинних медіа, запроваджена у 2021 році, залишається обмеженою – близько 15 млн євро на рік – попри значне перевищення попиту. Водночас зростають ризики для медіаплюралізму, незалежності редакцій та сталості журналістики. Creative Innovation Lab поступово почав створювати додану вартість, підтримуючи міжсекторальні інновації, однак загальний рівень цифрової трансформації в культурних і креативних секторах залишається низьким.

 

Проте у Звіті наголошується, що попри доведену додану вартість Creative Europe, наступний етап політики вимагатиме посилення інновацій, ширшої участі, кращого збору даних та тіснішої координації з державами-членами. Ці висновки безпосередньо ляжуть в основу розробки програми AgoraEU, покликаної забезпечити конкурентоспроможність, різноманіття та видимість європейської культури й медіа в умовах глобалізованого цифрового середовища.

 

У публікації використовувались офіційні матеріали European Commission  та Cineuropa

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.