19-20 вересня 2024 року в рамках NAM Summit 2024 відбулася важлива дискусія щодо регулювання месенджерів, зокрема Telegram. На панелі виступили помітні постаті, такі як Катерина М’яснікова (Національної Асоціації Медіа), Микита Потураєв (Народний депутат України, Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики), Ярослав Юрчишин (Народний депутат України, Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова), Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права), а також Максим Дворовий (Лабораторія цифрової безпеки).
У рамках панелі, модерованої К. М’ясніковою, експерти обговорили негативний вплив месенджерів та соціальних онлайн-платформ, зокрема у контексті розповсюдження та споживання недостовірної чи неправдивої інформації.
Микита Потураєв, Народний депутат України і Голова Комітету Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики, наголосив на необхідності реагування та запровадження механізмів, які могли б зменшити ці негативні чинники, хоча конкретні кроки ще залишаються невизначеними.
Ігор Розкладай з ЦЕДЕМ акцентував увагу на різних підходах до регулювання, вказуючи на те, що вони залежать від рівня цифрової та інформаційної безпеки. Експерт запропонував комбінацію тесту інформації, запровадження та адаптації стандартів, помірного регулювання та роз’яснень (освіти) для досягнення балансу між свободою та безпекою. Максим Дворовий з Лабораторії цифрової безпеки підкреслив важливість зберігати баланс між свободою висловлення думки та пов’язаними з нею небезпеками. Він відзначив, що понад 50% респондентів у нещодавньому дослідженні вважають, що регулювати Telegram взагалі не потрібно. Експерти подискутували про підхід Facebook щодо регулювання і в цілому всі погодились з думкою М.Дворового стосовно надмірної зарегульованості Facebook і необхідності просвітницької кампанії щодо потенційних загроз.
В свою чергу І.Розкладай ще раз наголосив на важливості медіаграмотності, оскільки багато користувачів не усвідомлюють ризики, пов’язані з використанням нерегульованих платформ. Він зазначив, що користувачі часто шукають мережі без регуляції, що створює ризики. Натомість, М.Потураєв підкреслив важливість навчання користувачів для досягнення принаймні мінімального рівня медіаграмотності, особливо в умовах дезінформації, що може становити інформаційну загрозу на національному рівні, зокрема в рамках збройного конфлікту.
Народний депутат України та Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вказав на те, що кіберстійкість України безпосередньо впливає на загальний медійний ландшафт. Він зауважив, що контроль інформаційного потоку може призвести до більшої стабільності, але розробка універсального регуляторного механізму, здатного адаптуватися до швидких технологічних змін, є складним завданням.
Обговорення також торкнулося ставлення стейкхолдерів до потенційного законодавчого регулювання месенджерів, зокрема з боку бізнесу. М.Дворовий акцентував увагу на складнощах регулювання платформ, підкреслюючи технічні труднощі блокування чи фільтрації контенту без порушення прав користувачів. І.Розкладай висловив гіпотезу, що більшість представників бізнесу не погодяться на добровільну регуляцію, підкреслюючи, що навіть великі гравці, такі як Meta, відмовились після судових позовів і значних штрафів. В обговоренні зосередилися на концепції “співрегулювання”, де технології можуть допомогти мінімізувати ризики без обмеження свободи.
М.Дворовий знову наголосив, що хоча анонімність важлива, необхідно знайти баланс із відповідальністю. Він також підкреслив потребу в міжнародних регуляторних рамках, оскільки великі платформи часто надають перевагу своїм стандартам спільноти, а не місцевим регуляціям. М.Потураєв додав, що в будь-якому разі закон має слугувати легітимній меті, зокрема збереженню державності та національної цілісності. Він підкреслив важливість прозорості алгоритмів, що використовуються платформами, щоб користувачі були обізнані про обробку їхніх даних. Я.Юрчишин підкреслив, що Україна не може дозволити собі відмовитися від міжнародних норм і закликав до спільного підходу до регулювання, який враховує глобальний контекст технологій.
Обговорення завершилося визнанням складності регулювання соціальних мереж і важливістю медіаграмотності. Панелісти погодилися, що, незважаючи на існуючі виклики, проактивна взаємодія з громадськістю та технологічними компаніями є необхідною для успішного управління майбутнім цифрової комунікації в Україні. Микита Потураєв підсумував, що потрібен продуманий підхід до регулювання, який поєднує свободу з безпекою та сприяє розвитку обізнаного суспільства, здатного справлятися зі складнощами сучасних комунікацій.
⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.
Leave a Reply