Як попередньо зазначала Українська Медіа Ліга, 19-20 вересня 2024 року Національна асоціація медіа провела NAM Summit 2024. В рамках саміту відбулася важлива дискусія за участю провідних представників української медіаіндустрії. Під модерацією Катерини М’яснікової, виконавчої директорки Національної Асоціації Медіа, лідери медіаіндустрії обговорили ключові виклики та перспективи сфери. Зокрема, до дискусії долучились Володимир Педорич (Тавр Медіа), Андрій Боборикін (Українська правда), Дмитро Бондаренко (Ліга) та Роман Андрейко (24 канал). 

Обговорення розпочалося з аналізу поточного стану медіаіндустрії в умовах війни. Учасники підкреслили значні втрати та кадрову кризу, а також нові виклики, пов’язані з управлінськими та технологічними змінами. Технології, такі як Telegram і крос-платформи, стають дедалі популярнішими, а споживчий інтерес дедалі більше переміщується на платформи, такі як YouTube.

Також учасники обговорення визнали, що традиційна рекламна модель більше не є універсальною, і наразі переважає гібридна модель. Згідно з прогнозами Дмитра Бондаренка з Ліги, протягом найближчих 5-10 років частка рекламного ринку може зменшитися, оскільки все більше компаній переходять на нові платформи, що, у свою чергу, збільшує потребу в споживацькій підтримці. Андрій Бобарикін з Української правди переконаний, що контент вирішує не все: значного впливу набувають інвестиції в технології, способи його монетизації та дистрибуції.

Натомість, Роман Андрейко з 24 каналу відзначив, що реклама стає менш затребуваною, а гроші перерозподіляються на користь brand awareness. Поміж тим, Р.Андрейко визначає, що варіанти доходів від реклами є: невелика кількість – від прямої реклами та розміщення банерів; більше – від нативної реклами (тематично спрямованої, відфільтрована ЦА), поміж тим вона повинна бути brand safety, що збільшує вартість контакту. На думку Дмитро Бондаренко нативна реклама, яка націлена на специфічні цільові аудиторії, має вищу вартість контакту. Окрім того, важливою є інвестиція в технології, що стосуються не тільки дистрибуції контенту, але його  монетизації.

Дещо відрізняється позиція Володимира Педорича з Тавр Медіа, який вважає, що  радіо-контент все ще в значній мірі залишається в офлайні, де й має основне джерело доходів, тоді як діджитал забезпечує додаткові можливості для рекламодавців. В. Педорович зазначив, що в радіомоделі діджитал часто використовується як платформа для тестування гіпотез рекламодавців на recall (здатність споживачів запам’ятати ключове повідомлення, що може бути потенційним охопленням та залученням) – це дозволяє зрозуміти, скільки насправді інвентаря потрібно для реклами. Міграція в діджитал поступово відбувається, але наразі радіохолдинг створює контент в офлайні та онлайн аналогічний і не інвестує в окремі самодостатні формати.

Обговорення також торкнулося питання конкуренції з великими технологічними компаніями на фоні європейської інтеграції, доступ до big tech та необхідність захисту українського ринку. Учасники відзначили, що, хоча Європейський Союз намагається захистити свої ринки, українські медіа можуть стати конкурентоспроможними, якщо будуть активно працювати над якістю контенту. Роман Андрейко зауважив, що в умовах глобалізації українські медіа вже заробляють на великих платформах, таких як Google і YouTube. Дмитро Бондаренко вказав, що ЄС надто обережно ставиться до економічного боку питання, і найбільш ефективним для України буде забезпечення прозорості та сталості національного ринку, щоб наші видавці могли капіталізуватися до конкурентоспроможного рівня. Він також зазначив, що спільним може стати ставлення до стрімінгових платформ, як опонентів українських та європейських медіа. Однак, на початку вступу України до ЄС найбільшою проблемою можуть стати ціна контенту та забезпечення рівня його якості.

Обговорюючи контент, учасники також відзначили важливість адаптації медіа до потреб молодої аудиторії, яка все частіше споживає контент на російськомовних платформах. В цілому всі погодились з Романом Андрейко, який підкреслив необхідність контрпропаганди та медіаосвіти, а також важливість державної підтримки для створення конкурентоспроможного контенту.

Учасники дискусії звернули увагу на нові можливості для монетизації діяльності, зокрема через донати. Хоча донати під час війни стали популярними, участники сумнівалися, що ця практика зможе стати основним джерелом доходу для медіа. Андрій Боборикін вказав, що з початку війни лише 5% доходів Української правди складали донати, імовірність продовження залучення донатів після війни буде залежати від того, як медіа доведе свою суспільну значимість для споживача. 

Дмитро Бондаренко зазначив, що існують три основні типи монетизації медіа: донати як допомога; інвестиція від суспільства для продовження роботи та плата за контент. В будь-якому випадку це комерційні товарно-грошові відносини, при яких сам споживач має бажання віддавати власні кошти і вона залежатиме від якості і довіри до медіа.

Також обговорили важливість інституційної підтримки. Учасники погодилися, що необхідно зберегти інфраструктуру незалежних медіа та адаптувати їх до нових реалій, при чому не лише для суспільного мовника, а й для приватних гравців. Гранти та міжнародна підтримка можуть допомогти українським медіа створювати контент про війну та інші важливі теми.

NAM Summit 2024 став важливою платформою для обговорення ключових викликів та можливостей української медіаіндустрії. Учасники наголосили на важливості співпраці, інвестицій у технології та створення якісного контенту для забезпечення стійкості і розвитку медіа в Україні. З огляду на швидкі зміни в інформаційному середовищі, підтримка донорів та адаптація до нових умов ринку стануть вирішальними факторами для подальшого розвитку українських медіа.Серед учасників були також експерти Української Медіа Ліги, які долучилися до дискусій і обміну досвідом, підкреслюючи важливість співпраці в розвитку медіаіндустрії.

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.