Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (НацРада) звертається до представників медіа, журналістів та осіб, причетних до виготовлення та поширення аудіовізуального контенту, пов’язаного із полоненими окупантами.

 З точки зору міжнародного права, деякі із цих матеріалів можуть бути використані проти України!

Військові злочини проти України обов’язково розглядатимуться Міжнародним кримінальним судом. Наразі збираються докази та відповідні матеріали справи, проте супротивник також збиратиме факти, які буде намагатися використати або як докази своєї позиції, або як докази захисту.

Не можна створювати приводи та доказову базу, тим паче забезпечувати збір фактів, які можуть поставити під сумнів позицію України. Будь-які аудіо- чи відеоматеріали, які будуть поширені публічно через ЗМІ, можуть бути використані для пропаганди і як доказова база, тому необхідно чітко розуміти межу, яку непотрібно перетинати в умовах емоційного стану, викликаного ситуацією війни.

Головним юридичним документом, на який необхідно орієнтуватися, є Римський статут Міжнародного кримінального суду, юрисдикція якого поширюється саме на злочини воєнного стану.

Необхідно звернути особливу увагу на гуманітарну складову злочинів, передбачених Римським статутом. Наприклад, знущання (пытки) мають не тільки фізичний, а й психологічний вимір, не допускається негуманне ставлення до полонених тощо (див. статті 5, 6, 7).

Слід редагувати ті матеріали, що мають ознаки порушення Статуту, або утриматися від їх публікації. Їх можуть використати щоб скомпрометувати Україну.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення акцентує увагу:

• відео допиту пораненого/зв’язаного окупанта і той самий допит, коли окупанту вже надано медичну допомогу – різні речі;
• сюжет про успішне знищення підрозділу певного етнічного походження (наприклад, чеченців) та сюжет про успішне знищення елітного ворожого підрозділу –не одне й те саме;
• аудіо теж важливе! крики, залякування, цькування та погрози полоненому за кадром нам шкодять. пропозиція допомоги, подзвонити батькам повідомити про полон – зовсім інша річ.

Пам’ятайте, ми – Україна, а не агресор. Незалежно від ситуації, ми всіємо бути людяними, доволі чітко знаємо, як справедливо поводитись з полоненими, а головне – як саме публікувати матеріали без порушень норм міжнародного права.

У публікації використано матеріали Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.