Кіноіндустрія Центральної та Східної Європи поступово займає чільне місце на ринку Європейського Союзу, що потребує аналізу та адаптації досвіду Північного регіону. Такі експертні висновки були озвучені 2 липня 2024 р. на публічних обговореннях Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах (Karlovy Vary International Film Festival). В рамках сесії International Industry Insights під модеруванням журналістки Діани Лоддерхоуз відбулась експертна розмова під назвою «Чи кіноіндустрія Центральної та Східної Європи повторює скандинавську модель?».

В рамках розмови Олександра Лебрет, керуючий директорка Європейського клубу продюсерів, представила своє експертне дослідження. Так, О.Лебрет проаналізувала вектори розвитку кіноіндустрій Північних країн Європи, проводячи паралелі з Центральним та Східним регіоном.

Ключовими висновками стали:

1. обидва регіони відрізняються самобутньою культурною ідентичністю та динамікою розвитку ринку кіно, в т.ч. і підходу до власного виробництва чи коопродукції;
2. не всі країни регіону досі готові до співробітництва в кіновиробництві, навіть в рамках ЄС (до прикладу, у 2003 р. в Карлових Варах Лебре визначила, що багато чеських виробників не знають своїх колег із сусідніх країн, а першим серіалом, який підсилив готовність до спільного виробництва та співпраці, був «Принцип задоволення» аж у 2019 р.);
3. розглядаючи економічні показники та закономірності, О.Лебрет виявила, що регіон Центральної та Східної Європи відрізняється меншою динамікою розвитку, і в цілому на даному етапі доволі схожі на Північні країни ще десятиліття тому;
4. подібно до скандинавського регіону, регіон Центральної та Східної Європи наразі характеризується потужним зростанням ринку та сильним проникненням гравців VoD, а також зазнає змін у контенті, прагнучи забезпечити високоякісну продукцію для міжнародної аудиторії та має вищий комерційний потенціал;
5. у скандинавських країнах подібна ситуація поступово призвела до вищого рівня конкуренції, стрімкого зростання інфляції, занадто великої кількості стримінгових платформ, що зрештою призвело до раптового «розвалу» та неможливості «фінансувати таку велику кількість виробництв».

Але, маючи приклади негативного розвитку та падіння ринку скандинавського регіону, Центральна та Східна Європа має реальну можливість адаптувати та розвинути свій ринок, уникаючи стрімкого падіння (наприклад, данська індустрія зазнала поразки у боротьбі зі стрімінговими сервісами, що призвело до повної стагнації та припинення будь-яких зйомок аж на 6 місяців).

Окрім того, керуючий директорка Європейського клубу продюсерів дала свій прогноз зростання ринку кіноіндустрії. На думку Олександри Лебрет до 2028 р. вартість охоплення кіноіндустрії в цьому регіоні сягне € 5 млрд, тому що наразі у Центральному та Східному регіоні все ще є хороший, невикористаний потенціал виготовлення якісного контенту, здатний залучити значні інвестиції. В цьому контексті спікерка звернула увагу, що Netflix знімає у США лише 45% шоу, а Західна Європа є другим ринком для гіганта, що дозволяє говорити про подальше розширення кордонів. Саме тому важливо підтримати політику податкових пільг, але з умовами, щоб права та доходи залишалися за місцевими незалежними виробниками.

Нарешті, вона зазначила важливість впровадження податків на іноземні стрімінгові сервіси та інші іноземні аудіовізуальні медіа сервіси, оскільки це є більш збалансована економічна модель та може надати переваги для зростання локального та внутрішнього ринку контенту, а не обмежувати його монополієї міжнародних гігантів. Наразі транскордонні або внутрішні збори вже запроваджені в низці країн Центральної та Східної Європи, зокрема в: Естонії, Латвії, Польщі, Словаччині, Румунії, Хорватії, Чорногорії та Чехії.

У публікації використовувались матеріали Cineuropa

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.