Сьома рекомендація закликає медіа та технологічні компанії створювати й поширювати освітній контент, який допомагає:

• розуміти механізми роботи інформаційного середовища;
• аналізувати джерела інформації;
• відрізняти факти від маніпуляцій;
• оцінювати достовірність контенту;
• відповідально взаємодіяти з цифровими платформами.

Ofcom наголошує, що медіакомпанії мають унікальну можливість впливати на мільйони людей завдяки довірі аудиторії та масштабам поширення контенту. Особлива роль у цьому процесі відводиться суспільним мовникам, але відповідальність не обмежується лише ними. Комерційні медіа, стримінгові сервіси та цифрові платформи також можуть створювати освітні формати: інтерактивні матеріали, спеціальні проєкти, відео, подкасти, пояснювальний контент та інформаційні кампанії.

Йдеться не про заміну освітніх установ чи журналістської діяльності, а про формування нового стандарту взаємодії медіа з аудиторією, коли користувач отримує не лише інформацію, а й інструменти для її осмислення. Для українського медіаринку цей підхід є особливо важливим. В умовах повномасштабної війни, інформаційних атак та активного поширення маніпулятивного контенту медіа відіграють роль не лише джерела новин, а й інституцій, які допомагають суспільству орієнтуватися у складному інформаційному середовищі.

Восьма рекомендація Ofcom стосується необхідності довгострокової підтримки програм із розвитку медіаграмотності.

Регулятор звертає увагу, що навички критичного сприйняття інформації не формуються автоматично. Вони потребують постійного навчання, практики та підтримки. При цьому багато освітніх ініціатив у сфері медіаграмотності часто стикаються з проблемою нестабільного фінансування або короткострокового підходу.

Ofcom закликає цифрові платформи, медіакомпанії та інші сервісні організації переходити від разових кампаній до системної роботи. Це може включати:

• фінансування освітніх програм;
• партнерство з університетами та школами;
• підтримку громадських організацій;
• створення відкритих навчальних ресурсів;
• розвиток програм для різних вікових груп.

Ключовим принципом є робота через довірені спільноти. Ефективна медіаграмотність, за оцінкою Ofcom, найкраще розвивається тоді, коли програми створюються з урахуванням реального досвіду конкретних аудиторій – дітей, батьків, людей старшого віку, професійних груп або громад, які мають обмежений доступ до цифрових ресурсів.

Саме тому важливим стає партнерський підхід, у якому медіа, освітні організації та експертні середовища працюють разом.

В Україні подібну роль відіграють професійні освітні платформи, зокрема ініціативи Української Медіа Ліги та Української Медіа Бізнес Школи (УМБШ), GR School тощо, які створюють можливості для розвитку компетенцій журналістів, редакторів, медіаменеджерів і представників комунікаційної сфери. Серед ключових напрямів такої роботи – підвищення якості медіавиробництва, розвиток професійних стандартів, розуміння нових технологій та відповідальної взаємодії з аудиторією.

Дев’ята рекомендація Ofcom присвячена одній із ключових проблем сучасного цифрового середовища – нерівному доступу різних груп населення до можливостей медіаграмотності.

Регулятор наголошує: медіаграмотність не може бути орієнтована лише на активних цифрових користувачів. Вона має враховувати потреби тих, хто через соціальні, економічні, вікові або фізичні фактори може мати складнощі з доступом до інформації. До таких груп можуть належати: люди з інвалідністю; старші люди; користувачі з низьким рівнем цифрових навичок; соціально вразливі групи; аудиторії з обмеженим доступом до освітніх ресурсів тощо.

Ofcom підкреслює: інклюзивність має починатися ще на етапі створення цифрових продуктів. Тобто:

• використання зрозумілої мови;
• доступність інформації для різних користувачів;
• тестування сервісів із представниками різних груп;
• врахування різного рівня цифрової компетентності.

Важливо, що регулятор не обмежується лише технічними аспектами доступності. Йдеться також про культурний та соціальний контекст. Програми медіаграмотності мають враховувати реальний досвід людей, їхні інформаційні потреби та середовище, у якому вони живуть.

Для України цей напрям має особливе значення. Після початку повномасштабної війни інформаційний простір країни став значно складнішим: мільйони людей перебувають у різних умовах доступу до інформації, частина громад переживає наслідки окупації, переміщення або обмеженої цифрової інфраструктури. Тому розвиток інклюзивної медіаграмотності є не лише освітнім завданням, а й питанням інформаційної стійкості суспільства.

Десята рекомендація Ofcom завершує систему підходів і стосується оцінювання результатів.

Регулятор наголошує: недостатньо просто запускати освітні кампанії або створювати нові інструменти. Необхідно розуміти, наскільки вони реально змінюють поведінку користувачів. Тому медіасервіси мають регулярно оцінювати:

• ефективність власних освітніх програм;
• вплив дизайну платформ на поведінку людей;
• рівень використання інструментів контролю;
• результати партнерських ініціатив;
• охоплення різних аудиторій.

Великі цифрові платформи можуть використовувати складні методи дослідження, включно з тестуванням різних підходів та аналізом поведінкових даних.Для менших організацій достатніми можуть бути простіші механізми: опитування користувачів; аналіз зворотного зв’язку; оцінка освітніх програм; дослідження змін у поведінці аудиторії.

Ofcom рекомендує компаніям щорічно публікувати інформацію про свою діяльність у сфері медіаграмотності. Йдеться про прозорість щодо:

• впровадження принципів медіаграмотності у дизайн продуктів;
• створення освітнього контенту;
• реалізації програм підтримки користувачів;
• партнерств із громадськими та освітніми організаціями;
• інвестицій у розвиток навичок аудиторії.

Такий підхід дозволяє не лише оцінювати ефективність окремих ініціатив, а й формувати загальну базу знань про те, які практики реально працюють.

Рекомендації Ofcom важливі не лише для британського медіасередовища. Вони відображають глобальний тренд: медіаграмотність стає одним із ключових елементів відповідальної медіаекономіки. Для України цей досвід може бути орієнтиром у кількох напрямах.

По-перше, медіакомпанії дедалі більше розглядатимуть розвиток аудиторії як частину власної місії. Конкуренція за увагу користувача поступово доповнюється відповідальністю за якість інформаційного середовища.

По-друге, змінюється роль журналістів і редакцій. Сучасний медіапрофесіонал має не лише створювати якісний контент, а й розуміти механізми його поширення, алгоритмічні впливи, ризики штучного інтелекту та нові моделі взаємодії з аудиторією.

По-третє, зростає значення професійної освіти.

Саме тому розвиток компетенцій медіафахівців залишається одним із важливих напрямів діяльності Української Медіа Ліги. Через освітні програми, професійні навчання та експертні ініціативи формується середовище, у якому представники медіаіндустрії можуть адаптуватися до нових викликів — від цифрової трансформації та використання штучного інтелекту до побудови довіри з аудиторією.

Десять рекомендацій Ofcom демонструють важливий зсув у розумінні ролі медіа та цифрових платформ.

Медіаграмотність більше не є лише питанням індивідуальної освіти користувача. Вона стає характеристикою самої інформаційної системи — того, наскільки прозорими є алгоритми, наскільки доступними є інструменти контролю, наскільки відповідально медіа взаємодіють зі своєю аудиторією. У цифрову епоху якість медіа визначається не лише тим, наскільки швидко вони створюють контент, а й тим, наскільки вони допомагають суспільству його розуміти.

Саме цей принцип — поєднання професійної журналістики, технологічної відповідальності та розвитку компетентної аудиторії – стає одним із ключових напрямів майбутнього медіаіндустрії.