Медіаграмотність сьогодні перестає бути виключно освітнім напрямом або завданням окремих просвітницьких проєктів. У цифровому середовищі вона стає спільною відповідальністю медіа, технологічних платформ, освітніх установ, громадських організацій та державних інституцій.

Саме такий підхід закладає британський регулятор у сфері комунікацій Ofcom у нових Рекомендаціях із медіаграмотності для онлайн-сервісів, мовників та інших постачальників контенту. Документом визначається 10 практичних напрямів, за якими цифрові платформи, стримінгові сервіси, мовники, сервіси ШІ та інші учасники медіаринку можуть допомагати користувачам краще розуміти інформаційне середовище, критично оцінювати контент і свідомо керувати власним цифровим досвідом.

Для сучасної медіаіндустрії це означає зміну самої ролі виробників і розповсюджувачів контенту: вони вже не лише створюють інформацію, а й формують умови, у яких аудиторія її сприймає.

Українська медіаіндустрія також активно рухається у цьому напрямі. Української Медіа Ліга в межах освітніх програм Української Медіа Бізнес Школи (УМБШ) розвиваються проєкти, спрямовані на посилення професійних компетенцій медіа- та культурних менеджерів, журналістів, редакційних команд тощо, зокрема у питаннях цифрової трансформації, відповідального виробництва контенту та розвитку взаємодії з аудиторією.

Медіаграмотність стає завданням усієї медіасистеми

Ofcom виходить із принципового положення: суспільство, яке володіє навичками критичного аналізу інформації та розуміє механізми роботи цифрових платформ, краще бере участь у громадському житті, ухвалює більш усвідомлені рішення та ефективніше адаптується до змін на ринку праці. Водночас жодна організація окремо не здатна сформувати медіаграмотне суспільство у масштабах країни. Для цього необхідна взаємодія різних учасників інформаційної екосистеми.

Особливу роль Ofcom відводить саме платформам і медіасервісам, оскільки вони мають безпосередній контакт із користувачами. Онлайн-сервіси визначають, який контент люди бачать, як він ранжується, які рекомендації отримують користувачі та наскільки легко вони можуть контролювати власний інформаційний простір.

Рекомендації поширюються на широкий спектр організацій:

• соціальні мережі та платформи обміну контентом;
• пошукові системи;
• стримінгові сервіси;
• телерадіомовників та відеосервіси за запитом;
• платформи генеративного штучного інтелекту;
• інші цифрові сервіси, які створюють, агрегують або поширюють інформацію.

При цьому Ofcom наголошує: рекомендації мають бути пропорційними до масштабу діяльності організації. Великі платформи з мільйонами користувачів мають більшу відповідальність і більше можливостей для системних змін, тоді як менші компанії можуть впроваджувати базові практики доступності, прозорості та зрозумілого користувацького досвіду.

Медіаграмотність має починатися з дизайну цифрових продуктів (media literacy by design)

Перший блок рекомендацій Ofcom стосується принципу media literacy by design – медіаграмотності, закладеної у саму архітектуру цифрових сервісів. Ідея полягає в тому, що користувач не повинен ставати експертом із цифрових технологій, щоб безпечно та усвідомлено користуватися платформою. Сам сервіс має бути побудований так, щоб допомагати людині розуміти свої можливості та робити поінформований вибір.

 

Перша рекомендація закликає компанії інтегрувати медіаграмотність у процес розробки продуктів. Це означає:

• створення доступного та зрозумілого інтерфейсу;
• врахування потреб різних груп користувачів;
• забезпечення доступності для людей з інвалідністю;
• особливий захист дітей та молодших користувачів;
• зрозуміле пояснення принципів роботи сервісу.

Особливий акцент зроблено на дитячій аудиторії. Ofcom зазначає, що діти взаємодіють із цифровими платформами інакше, ніж дорослі, і не можуть самостійно оцінити складні налаштування приватності, алгоритми рекомендацій або механізми впливу контенту. Тому сервіси мають застосовувати вікові налаштування, просту мову, безпечні параметри за замовчуванням та зрозумілі пояснення.

 

Друга рекомендація стосується прозорості. Користувачі мають отримувати зрозумілу інформацію про те, чому вони бачать певний контент і як працюють алгоритми рекомендацій.

Однією з ключових проблем цифрового середовища є те, що люди часто не розуміють, як формується їхня інформаційна стрічка. Алгоритми можуть впливати на те, які теми отримують більшу увагу, які думки стають видимими, а які залишаються поза межами інформаційного поля. Користувач має отримати інструменти для контролю над власним інформаційним середовищем. Ofcom рекомендує платформам пояснювати:

• як працюють системи рекомендацій;
• як використовуються дані користувачів;
• які налаштування впливають на персоналізацію контенту;
• як людина може змінити власний інформаційний досвід.

 

Третій блок рекомендацій присвячений тому, що відбувається безпосередньо під час використання цифрових сервісів. Сучасні платформи активно використовують механізми залучення уваги: автоматичне відтворення відео, нескінченну прокрутку стрічки, персоналізовані рекомендації. Ці інструменти можуть утримувати користувача онлайн довше, ніж він планував.

Тому третя рекомендація Ofcom закликає сервіси створювати практичні інструменти контролю:

• налаштування персоналізації контенту;
• обмеження часу використання;
• можливість приховувати або блокувати небажаний контент;
• зрозумілі інструменти керування рекомендаціями.

 

Проте сам факт існування таких функцій недостатній. Четверта рекомендація наголошує: користувачі повинні розуміти, як ними користуватися. Проблема багатьох цифрових сервісів полягає у тому, що необхідні інструменти часто приховані в налаштуваннях або потребують складної послідовності дій.

Тому платформи мають не лише створювати механізми захисту, а й навчати користувачів ними користуватися.

Окремий виклик – поширення контенту, створеного штучним інтелектом. Ofcom рекомендує цифровим сервісам використовувати:

• маркування AI-контенту;
• водяні знаки;
• метадані;
• технології підтвердження походження контенту тощо.

Мета – допомогти людям відрізняти автентичну інформацію від синтетичних або змінених матеріалів. Особливе значення це має в умовах зростання кількості дипфейків, автоматизованого створення текстів, зображень та відео.

 

П’ята рекомендація Ofcom присвячена підтримці батьків і опікунів.

Регулятор підкреслює: відповідальність за безпеку дітей у цифровому середовищі не може повністю перекладатися на родини. Самі платформи повинні створювати безпечні умови користування. Водночас батьки мають отримувати інструменти та знання для супроводу дітей, зокрема: 

• зрозумілі батьківські налаштування;
• безпечні параметри дитячих акаунтів;
• пояснення цифрових ризиків;
• інформацію про комерційні механізми платформ.

Окремо Ofcom звертає увагу на проблему внутрішніх покупок у застосунках та іграх. Діти можуть не усвідомлювати фінансових наслідків таких дій, тому сервіси мають забезпечувати прозорість витрат і повідомлення для батьків.

 

Шоста рекомендація наголошує на важливості співпраці із незалежними експертними організаціями. До таких партнерів Ofcom відносить: освітні установи; дослідницькі центри; громадські організації; ініціативи цифрової інклюзії; експертів із безпеки дітей; фахівців із інформаційної стійкості тощо. Такі організації часто мають найбільшу довіру серед конкретних аудиторій і краще розуміють локальні потреби.

Для України цей підхід є особливо актуальним, адже розвиток медіаграмотності відбувається у складному інформаційному середовищі, де питання довіри до інформації, протидії дезінформації та професійної журналістики мають стратегічне значення.

 

Публікація підготовлена із використанням матеріалів Ofcom. Продовження (рекомендації 7-10) доступні на сайті Української Медіа Ліги

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.