Кабінет Міністрів України ухвалив розроблений Міністерством культури законопроєкт, що вперше комплексно регулює меценатську діяльність у сфері культури. Рішення стало центральним у блоці ухвал, які стосувалися розвитку культурної політики та інформаційної безпеки держави.

Про це повідомили Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, Міністерство культури України та інші офіційні урядові джерела.

Новий законопроєкт: вперше визначено поняття меценатства

«Уперше визначаємо, що вважається меценатством, хто може бути меценатом та бенефіціаром і які напрями підтримки охоплює така діяльність», — зазначила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

За її словами, документ закладає прозору, чітку та сучасну модель державно-приватного партнерства, у якій бізнес, благодійники та громадськість отримують зрозумілі механізми взаємодії з державними культурними інституціями. Законопроєкт також пропонує систему заохочень для меценатів.

Віцепрем’єр-міністерка — Міністерка культури України Тетяна Бережна підкреслила, що ухвалення документа — ключовий етап реформи інституту меценатства:

«Команда Мінкульту втілює масштабну трансформацію. Схвалення законопроєкту — важливий крок для розвитку сфери культури та розширення можливостей для благодійників і культурних проєктів».

За даними Мінкульту, документ розроблявся на основі широких консультацій із меценатами, бізнес-спільнотою, культурними організаціями та експертами. До громадського обговорення, яке відбувалося у листопаді 2025 року, долучалися як фізичні, так і юридичні особи.

Що передбачає законопроєкт

Згідно з позицією Уряду та Міністерства культури, законопроєкт:

• вперше визначає правові поняття «меценат», «меценатська діяльність», «бенефіціар»;
• окреслює напрями підтримки, серед яких:
  • • • • • оновлення матеріально-технічної бази культурних закладів;
          • реставрація та збереження культурної спадщини;
          • підтримка створення та поширення українського культурного контенту;
          • інвестиції в культурні й креативні індустрії;
          • підтримка культурних ініціатив у громадах;
• створює систему стимулювання для меценатів, яка має зробити внески в культуру простішими та прозорішими;
• формує нову модель партнерства держави та приватного сектора, де меценатство розглядається як стратегічна інвестиція в національну ідентичність.

У Мінкульті наголошують: мова йде не лише про фінансову допомогу, а про довгострокові інвестиції у стійкість, міжнародну присутність і культурну суб’єктність України.

У контексті Стратегії культури до 2030 року

Законопроєкт узгоджується з положеннями Стратегії розвитку культури до 2030 року, яку Уряд затвердив раніше у 2025 році.

Стратегія передбачає залучення недержавних ресурсів до культурної сфери, розвиток партнерств, підтримку локальних ініціатив та створення сприятливих умов для відновлення культурної інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Уряд одночасно ухвалив ще кілька рішень:

• • законопроєкт щодо посилення відповідальності у сфері кінематографії — максимальні штрафи збільшено до 51 тис. грн;
  • уточнено показники Державної мовної програми до 2030 року;
  • затверджено план заходів до 65-річчя Національної премії імені Тараса Шевченка, який включає виставки, урочисті події та міжнародні культурні акції.

Після схвалення Кабінетом Міністрів документ передано на розгляд Верховної Ради України. Уряд очікує, що народні депутати підтримають його найближчим часом. У разі ухвалення закон надасть меценатам чіткі правила та гарантії, а культурним установам і творчим колективам — нові можливості для розвитку та відновлення.

У публікації використовувались матеріали Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.