Кабінет Міністрів України, розпорядженням № 293-р від 28.03.2025 р., схвалив нову Стратегію розвитку культури на період до 2030 р. (далі – Стратегія). Передбачається, що Стратегія сприятиме зміцненню культурної спадщини та розвитку культурних ініціатив на всіх рівнях країни.

Стратегія розвитку культури в Україні орієнтована на зміцнення національної ідентичності та безпеки через підтримку креативних індустрій, інтеграцію українського культурного продукту у глобальний контекст та сприяння соціальному порозумінню серед нових соціальних груп, створених війною. Вона також сприяє розвитку культурної інфраструктури, популяризації культури, залученню молоді до культурної діяльності та підвищенню конкурентоспроможності української культури на міжнародній арені, відповідаючи зобов’язанням перед ЄС.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься поетапно: перший етап на 2025 – 2027 рр. та другий етап на 2028 – 2030 рр. Це дозволить адаптувати стратегію до змін у соціально-економічній ситуації та культурному розвитку країни. Міністерства культури та стратегічних комунікацій (далі – МКСК) відповідатиме за формування та реалізацію Стратегії, координацію заходів і моніторинг результатів. Важливим є також щорічне звітування про прогрес у виконанні операційних планів. Відповідно до розпорядження також був затверджений і попередній операційний план заходів, що включає кроки для забезпечення ефективного виконання поставлених цілей, зокрема в сфері освітніх програм, збереження культурної спадщини та підтримки творчих індустрій.

Фінансування буде здійснюватися за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги, а також інших джерел, що не заборонені законодавством. Відповідні центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також обласні адміністрації повинні враховувати положення Стратегії при розробці та виконанні своїх програм на місцевому рівні.

Так, відповідно до тексту Стратегії можна визначити (за оглядом редакції Української Медіа Ліги, повний офіційний текст документа доступний)

Констатується ключова проблематика стану та розвитку сфери культури в Україні:

Фрагментарність культурної політики та недостатнє фінансування

• • відсутність єдиної стратегії та хаотичні управлінські рішення сповільнюють розвиток культури, знижуючи її роль у національній безпеці;
  • бюджет орієнтований на утримання закладів культури, а не на їх розвиток;
  • недостатнє фінансування також ускладнює підтримку меценатства та державно-приватного партнерства.

Кадровий дефіцит та недостатня підготовка

• • низька зарплата, міграція фахівців і відтік кадрів, особливо в прифронтових зонах, створюють нестабільність у культурній сфері;
  • недостатня підготовленість працівників культури до роботи з соціальними групами, такими як ВПО та ветерани, вимагає оновлення освітніх стандартів і методик.

Інфраструктурні проблеми та втрата культурних об’єктів

• • понад 2,000 закладів культури було пошкоджено внаслідок війни; скорочення держ.підтримки проєктів (до прикладу: бюджет УКФ у 2023 р. був у 4 рази менший за довоєнний; у 2024 р. витрат на культуру становлять лише 196 грн/особу, що підкреслює потребу в значному збільшенні фінансування для забезпечення доступу до культурних практик);
  • значна частина закладів була евакуйована, але доступність культурних послуг залишається обмеженою, особливо в сільських громадах, через застарілу інфраструктуру та недостатнє фінансування.

Ізоляція культурної спадщини та проблеми з її збереженням

• • культурна спадщина, що налічує понад 149 тис. об’єктів, потребує ефективних стратегій збереження;
  • багато музеїв та культурний інституцій залишаються на тимчасово окупованих територіях, чи знищені;
  • цифровізація культурної спадщини значно відстає – лише 49 тис. об’єктів доступні онлайн.

Інтеграція креативних індустрій на світовий ринок

• • українські креативні індустрії мають значний потенціал, але війна та економічні труднощі знизили експорт;
  • проте ринки музики, анімації та відеоігор (до прикладу: «Мавка. Лісова пісня» та S.T.A.L.K.E.R. 2 відповідно) демонструють зростання;
  • потрібна підтримка інфраструктури та програм підтримки для подальшого розвитку.

Проблеми з законодавством і цифровізацією

• • суперечливі закони ускладнюють збереження культурної спадщини;
  • відсутність інтеграції між інформаційними системами культурних закладів та державними структурами гальмує процес модернізації;
  • бібліотечна та музейна сфери потребують модернізації та оцифрування для забезпечення доступу до культурних ресурсів.

Моніторинг та охорона

• • відсутність комплексної програми охорони та моніторингу за станом збереженням пам’яток.

Стратегічний та операційний план орієнтовані на системний розвиток культурної політики в контексті національної безпеки, деколонізації та інтернаціоналізації. Відповідно, пріоритетами розвитку української культури на найближчі п’ять років визначаються:

• Інтеграція культури та культурної спадщини в систему національної безпеки;
• Використання культури як «м’якої сили» для просвіти, зміцнення суспільної згуртованості та поведінкових змін;
• Розвиток кадрового потенціалу та модернізація професійної підготовки у сфері культури;
• Відновлення інфраструктури культури та реформування її фінансування;
• Розвиток креативних індустрій та інтеграція культурної спадщини в національну економіку;
• Збереження та популяризація культурних цінностей, а також розширення міжнародної присутності української культури.

 

У публікації використовувались офіційні матеріали Кабінету Міністрів України та Міністерства стратегічних комунікацій і культури.

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.