14 липня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 841, якою запроваджено експериментальний проєкт із розбудови мережі єдності українців за кордоном. Проєкт ініційований Міністерством національної єдності України і передбачає реалізацію комплексу організаційно-фінансових заходів на термін до двох років з дати набрання чинності постановою.

Основною метою проєкту визначено формування інституційної інфраструктури для взаємодії з громадянами України, які перебувають за межами держави, з використанням цифрових та організаційних механізмів. 

“За різними оцінками, за кордоном проживає від 20 до 25 мільйонів українців. Центри єдності стануть справжніми точками опори для наших людей, допомагаючи адаптуватися, навчатися, працювати, сприяти поверненню і найголовніше — зберігати тісний зв’язок з Україною”, — наголосив Олексій Чернишов, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр національної єдності України

Українська Медіа Ліга проаналізувала зміст Постанови КМУ № 841 та Порядок реалізації експериментального проєкту, та звертає увагу на низку ризиків, що можуть вплинути на реалізацію проєкту та його неефективність. Зокрема:

1. Юридичні ризики:

• • Юрисдикційна невизначеність: можливі колізії між українським та іноземним законодавством щодо статусу Центрів і працівників.
  • Трудові відносини: ризик маскування трудових договорів як цивільно-правових, що може спричинити судові спори та відповідальність.
  • Нерегламентована зайнятість: проблеми з оподаткуванням та легальним статусом фізичних осіб за кордоном.

2. Економічні ризики

• • Коливання валютних курсів: втрати при конвертації коштів для виплат і закупівель.
  • Високі адміністративні витрати: значна частка бюджету може йти на непрямі витрати, що знижує ефективність.
  • Нерівномірний розподіл фінансування: можливе зосередження ресурсів у деяких країнах за рахунок інших.

3. Інституційні ризики

• • Неопрозорість кадрового відбору: ризик залучення некваліфікованих осіб і конфліктів у громадах.
  • Недостатній контроль: обмежений аудит і звітність можуть сприяти неефективному використанню коштів.
  • Регуляторна нестабільність: непередбачуваність подальшої долі проєкту після завершення експерименту.

Рекомендації експертів УМЛ:

• • Урегулювати статус Центрів через міжнародні угоди.
  • Впровадити стандарти праці та соціального захисту.
  • Забезпечити прозорий фінансовий аудит.
  • Розробити критерії ефективності та пріоритетності фінансування.

Відтак нижче пропонуємо та пропонує ознайомитись з основними блоками Експериментального проєкту та Постанови:

Нормативна структура постанови

Постановою затверджено два взаємопов’язані документи:

1. Порядок реалізації експериментального проєкту з розбудови мережі єдності українців за кордоном — визначає організаційні, процедурні та кадрові аспекти створення та функціонування відповідної інституційної мережі.
2. Порядок використання коштів державного бюджету — регламентує фінансування заходів у межах проєкту та визначає відповідальні сторони, форми договорів, процедури звітності та контроль.

У межах реалізації проєкту допускається участь не лише державних органів, але й іноземних юридичних осіб, громадських об’єднань та фізичних осіб — за умови відповідності вимогам, установленим координуючим органом.

Цільові суб’єкти та інституційна структура

У постанові запроваджено низку спеціалізованих понять, які раніше не регламентувались. Зокрема:

• Мережа єдності українців за кордоном — комплексна система Центрів, які забезпечують надання публічних послуг (освітніх, культурних, інформаційних) громадянам України за межами держави;
• Центри єдності — структурні одиниці, що функціонують як безпосередньо через Агенцію, так і на базі іноземних юридичних осіб, з урахуванням законодавства країни перебування;
• Надавачі послуг — фізичні особи, з якими Агенція укладає цивільно-правові договори для виконання конкретних завдань;
• Співробітники Центру — особи, які працюють на підставі трудового договору за межами України.

При чому заявлена “Агенція” – це окремо створене державне підприємство «Агенція національної єдності» 

Функціональна модель реалізації проєкту

Координацію проєкту здійснює Міністерство національної єдності України. Його повноваження охоплюють:

• визначення місць розміщення Центрів;
• погодження примірних форм договорів із надавачами послуг;
• аналіз виконання функцій Агенції;
• формування і затвердження проміжних та підсумкових показників ефективності.

Агенція, яка виконує адміністративну функцію, відповідає за:

• ведення кадрового обліку;
• укладення договорів;
• організацію звітності;
• відкриття рахунків у державних банках (для операцій у гривні та валюті).

Фізичні особи, залучені як надавачі послуг, укладають цивільно-правові договори з визначенням предмета, строку, обсягу послуг та порядку оплати. Для них передбачена окрема система оподаткування та обліку з урахуванням податкових вимог країни перебування.

Фінансування та бюджетне адміністрування

Виконання проєкту фінансується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у рамках бюджетної програми Міністерства національної єдності України. Окремі положення Порядку дозволяють також залучення інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Для обслуговування валютних операцій Агенції дозволено відкривати рахунки в Укрексімбанку, а для гривневих — у Казначействі України. Валютні витрати проводяться за курсом НБУ на дату перерахунку, з обов’язковим документальним підтвердженням вартості послуг (акти, рахунки, звіти).

Врегулювання закупівель під час воєнного стану

У постанову включено зміни до п. 9 Особливостей здійснення публічних закупівель, які дозволяють Агенції здійснювати закупівлі в обхід загальних процедур, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення.

Це положення має на меті забезпечення гнучкості та оперативності при укладанні договорів на поставки товарів, робіт і послуг, необхідних для функціонування Центрів, поза загальними правилами законодавства

Контроль, звітність і регуляторне забезпечення

Контроль за реалізацією експериментального проєкту здійснюється на трьох рівнях:

Міннац’єдності — здійснює загальний координаційний контроль, готує підсумковий звіт за результатами реалізації.

Агенція — відповідає за квартальну та фінальну звітність, документообіг і аналіз ефективності використання бюджетних коштів.

Кабінет Міністрів України — розглядає підсумковий звіт і приймає рішення про можливе продовження або масштабування проєкту на постійній основі.

Підсумковий звіт має бути поданий не пізніше ніж через два місяці після завершення терміну дії проєкту. Звітування передбачає оцінку правових, організаційних, фінансових та інституційних аспектів реалізації, а також подання пропозицій щодо необхідних законодавчих змін.

Регуляторні виклики та правова перспектива

Постанова № 841 є прикладом спроби запровадження моделі транскордонної інституційної підтримки, спрямованої на інтеграцію українців за кордоном у державну політику. Її реалізація передбачає потенційні виклики:

• невизначеність щодо правового статусу договорів у юрисдикціях країн перебування;
• податкові та страхові зобов’язання осіб, які працюють за кордоном у складі Центрів;
• питання соціального захисту, охорони праці та медичного забезпечення працівників у разі тривалої зайнятості;
• можливості масштабування мережі Центрів після завершення проєкту.

У цьому контексті очікується, що результати експерименту, включаючи кількісні й якісні індикатори, будуть використані як аналітична база для подальших нормативних ініціатив у сфері зовнішньої гуманітарної політики.

Висновки

Постанова КМУ № 841 створює правову основу для реалізації експериментального двоетапного проєкту з розбудови мережі взаємодії з громадянами України за кордоном. Вона включає детально розроблену організаційну модель, бюджетне адміністрування, механізми правового регулювання трудових та договірних відносин, а також спрощення процедур публічних закупівель на період дії воєнного стану.

Запроваджена модель підлягає нормативному оцінюванню після завершення експериментального періоду, за результатами якого може бути ініційовано формування постійної системи транскордонної культурно-гуманітарної присутності України.

Публікація підготовлена із використанням матеріалів: Кабінету Міністрів України; Міністерства національної єдності України

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську Медіа Лігу”.