Взаємодія з державними інституціями у культурній сфері передбачає постійну роботу з державними органами, нормативними рішеннями, бюджетними процесами, експертним середовищем та професійними спільнотами – від формування питання і підготовки пропозицій до участі в робочих групах, міжінституційних консультаціях та подальшого супроводу.

Для Української Медіа Ліги (УМЛ) одним із практичних форматів такої роботи є участь у Громадській раді при Державному агентстві України з питань кіно. Співзасновниця УМЛ Тетяна Ільчук входить до складу Ради від моменту її формування у 2021 році, а на першому засіданні була обрана секретарем.

За цей період робота Громадської ради при Держкіно охоплювала безпосередню взаємодію з Держкіно, Міністерством культури, Міністерством економіки, Верховною Радою та її профільними комітетами, Кабінетом Міністрів, Радою з державної підтримки кінематографії та представниками кіноіндустрії тощо

Постійний діалог із державними інституціями

Важливою умовою системної взаємодії є постійний контакт із відповідальними державними органами, а не лише комунікація навколо окремих рішень. Після призначення Андрія Осіпова головою Держкіно у 2025 році взаємодія Громадської ради з керівництвом Агентства продовжилася у регулярному форматі. Із початку 2026 року відбуваються щомісячні робочі сесії у форматі «питання – відповідь», під час яких члени ГромРади порушують актуальні питання роботи Агентства та отримують безпосередню позицію його керівництва.

Такий формат доповнює офіційні звернення та протокольні рішення постійним робочим діалогом. Він дозволяє не лише фіксувати позицію професійного середовища, а й отримувати інформацію про підходи державної інституції, уточнювати питання та повертатися до них у подальшій роботі.

Паралельно у 2025 році Громадська рада запровадила регулярне приймання ініціатив і звернень від професійних об’єднань, громадських організацій, фестивалів, студій та інших представників сфери. Таким чином, професійні запити отримали постійний канал для надходження та подальшого розгляду.

Участь у підготовці державних рішень

Окремий напрям роботи – безпосередня участь представників професійного середовища у підготовці нормативних та управлінських рішень. Ще у 2021 було запропонувано створити при Держкіно робочу групу щодо вдосконалення процедур пітчингів із залученням представників Агентства, Громадської ради, індустрії та інших зацікавлених сторін. Такий формат передбачав спільне опрацювання проблеми та підготовку конкретних змін, а не лише направлення окремих рекомендацій.

У 2025 році представники Громадської ради брали участь у робочій групі щодо змін до законодавства про державну підтримку кінематографії. ГромРада також опрацьовувала пропозиції до проєкту постанови Кабінету Міністрів щодо створення українського контенту. Раніше, у 2023 році, серед питань роботи Ради були цифровізація подання заявок на конкурсні відбори, створення онлайн-ресурсу, оновлення нормативної та методичної бази та розроблення методики оцінювання результативності проєктів.

Таким чином, участь професійного середовища відбувається на різних етапах – від виявлення проблеми до підготовки конкретних нормативних та процедурних пропозицій.

Адресна адвокація та робота з різними органами влади

Показовим є питання фінансування кінематографії. У 2025 році Громадська рада направила звернення щодо фінансування галузі на 2026 рік до п’яти державних інституцій, серед яких профільні комітети Верховної Ради, Офіс Президента, Міністерство фінансів та Міністерство культури. У 2026 році бюджетна адвокація продовжилася у форматі спільної роботи з Радою з державної підтримки кінематографії. Серед матеріалів Громадської ради – спільні звернення та заява двох Рад, зокрема щодо бюджетних питань.

Такий підхід дозволяє представляти галузеве питання на різних рівнях державної політики та адресувати його тим органам, які мають відповідні повноваження.

Інший приклад – робота щодо «Укркінохроніки». Питання діяльності державного підприємства було винесене на рівень Міністерства культури у зв’язку з питаннями галузевого управління та збереження аудіовізуальної спадщини. Тут взаємодія поєднувала експертне та правове опрацювання питання з його офіційним представленням відповідальному державному органу.

Спільні позиції та міжінституційна взаємодія

Важливою складовою роботи є формування спільних позицій із представниками інших професійних та державних інституцій. Партнерство Громадської ради з Радою з державної підтримки кінематографії є одним із таких форматів. Спільні звернення та заяви дозволяють консолідувати позиції двох інституцій і представляти їх у взаємодії з органами влади.

Ще один формат – міжінституційні зустрічі. У 2026 році за ініціативою Громадської ради відбулася зустріч представників Верховної Ради, Міністерства економіки, Держкіно, Ради з державної підтримки кінематографії, кіноіндустрії, медіакомпаній, громадських організацій та організацій колективного управління. Предметом обговорення стали механізми винагороди за використання аудіовізуальних творів, діяльність організацій колективного управління, захист прав авторів, продюсерів і правовласників, а також законодавчі та інституційні механізми у цій сфері.

Такий формат дає можливість одночасно залучити державні органи, професійне середовище та організації, безпосередньо пов’язані з питанням, і перевести окрему галузеву проблему у спільний порядок денний. Якщо звернення Громадської ради є інструментом інституційної взаємодії з конкретним державним органом, то відкритий лист або публічна заява дозволяють винести питання у ширше професійне та суспільне поле.

У роботі Громадської ради такі інструменти поєднуються з участю у робочих групах, зустрічах та постійною комунікацією з державними інституціями. Це дозволяє розглядати звернення не як кінцеву дію, а як частину ширшого процесу – із визначенням проблеми, підготовкою позиції, вибором відповідного формату взаємодії та подальшим опрацюванням питання.

Для Української Медіа Ліги участь у роботі Громадської ради при Держкіно є одним із практичних прикладів роботи на перетині державної політики, права, адвокації, стратегічних комунікацій та взаємодії зі стейкхолдерами. Такий досвід дозволяє працювати не лише з окремими рішеннями, а й із механізмами, через які формується та реалізується державна політика у сфері культури та кінематографії.

⇒ Використання матеріалів сайту можливе лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «Українську Медіа Лігу».